Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 22:39

День Х української політики: погляд юристів на повноваження й дії Президента та депутатів.


           Слухайте:

Гості Свободи: народний депутат Микола Замковенко та колишній міністр юстиції Олександр Лавринович.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)

Ведучий: Кирило Булкін
Кирило Булкін: - Сьогодні спливає термін, коли Президент України Віктор Ющенко має подати запропоновану парламентом кандидатуру Віктору Януковича на посаду прем’єр-міністра.

Водночас Президент має й іншу опцію, а саме: розпустити парламент. Хоча думка юристів неоднозначна щодо цього. Багато хто сходиться на тому, що такі повноваження у Президента є.

До чого схилиться Віктор Ющенко, ми дізнаємося протягом сьогоднішнього вечора, а також почуємо думку наших шановних учасників програми як юристів на можливі дії Президента і депутатів і на те, які з цих дій є законними, а які - незаконними.

Пане Олександре, якщо Віктор Ющенко ухвалить рішення про розпуск парламенту, наскільки конституційним може бути таке рішення, на Вашу думку? На які положення може спиратися Президент, щоб обґрунтувати його? Олександр Лавринович: - На жаль, з моєї точки зору, таке рішення не буде чисто ґрунтуватися на конституційних нормах, оскільки для того, щоб підписати такий указ, потрібно поставити знак рівняння між ставкою і складанням повноважень.

Зрозуміло, що якщо б був КСУ, то він зміг би дати точне тлумачення і ні у кого не виникало б жодного питання.

Але з моєї точки зору, ці два поняття мають різну природу. Якщо зробити аналогію, то тут можна порівняти природну смерть і навмисне вбивство, де наслідок один і той самий – це закінчення життя. Але якщо в першому випадку це відбувається без сторонньої допомоги, то у випадку з убивством потрібен той, хто буде вбивати, потрібен мотив і потрібне знаряддя вбивства.

Що стосується відставки, то Конституція передбачає, що вона може відбутися з ініціативи трьох суб’єктів: це Президент, (слово незрозуміле) народних депутатів або прем’єр-міністр, якщо пише заяву про складання повноважень за власним бажанням, тобто йде у відставку за власним бажанням.

Для цього, звичайно, потрібні мотиви. В перших двох випадках взагалі парламент має розглядати питання про відповідальність уряду і в усіх трьох випадках обов’язкове рішення ВРУ, яке оформляється у вигляді постанови.

У випадку складання повноважень не потрібно ніяких мотивів, ніякого бажання ні ВР, ні народних депутатів у будь-якому числі, ні прем’єр-міністра, ні Президента. Це наступає в момент складання присяги новообраними депутатами.

Але тут дуже різна природа. Я не наважився б зараз тлумачити це в такий спосіб, що можна поставити знак рівняння між відставкою і складанням повноважень. Тому, з юридичної точки зору, буде, я думаю, сумнівна певна юридична чистота такого рішення про розпуск.

Микола Замковенко: - Абсолютно ніяких коментарів немає з цього приводу. Законність, конституційність... Це є КСУ, який має визначитися і дати тлумачення нормам Конституції.

Я не хочу на себе перебирати повноваження КСУ, тому не можу казати. Є Президент України, обраний всенародно...

- Так, але КСУ немає. В цій ситуації хто може судити?

Микола Замковенко: - КСУ є, але він просто не функціонує, тому що немає повного складу КСУ. А сказати про те, що немає КСУ, то це значить, що він не утворений. А він є створений, там немає просто кворуму. Тому Президент України має сказати своє вагоме слово. І ми маємо всі: політики, державні діячі - підкоритися рішенню Президента.

- Лідер комуністів Петро Симоненко сказав, що йому ніщо не заважає як суб’єкту законодавчої ініціативи вийти з пропозицією про призначення Верховною Радою Віктора Януковича Президентом. Тобто, вже в обхід Президента.

Як ви розцінюєте юридичне підґрунтя цього висловлювання?


Олександр Лавринович: - Тут, як на мене, однозначно є відхилення від конституційної процедури, можна сказати, порушення конституційної норми, оскільки мова йде про те, що передбачена обов’язковість подання Президентом кандидатури прем’єр-міністра. Це зазначено в Конституції.

Хоча, звичайно, оцінюючи в цілому сьогодні конституційні мотиви після внесення змін, можна говорити про те, що створений до певної міри правовий глухий кут, бо передбачено, що тільки коаліція фракцій в парламенті є єдиним суб’єктом, який має право на пропозицію щодо визначення кандидатури прем’єр-міністра. Також передбачено, що тільки єдиний орган, а це парламент України, має право на призначення прем’єр-міністра.

При цьому присутність Президента передбачена в такий спосіб, що він не може ініціювати своєї кандидатури і, звичайно, не має права на призначення прем’єра. Тому тут якраз питання знову ж таки, яке може бути розв’язане тільки КСУ. Можна гіпотетично уявити, що 5 років, наприклад, Президент не погоджується з пропозицією коаліції, яка має більшість в парламенті... Відповідь на питання має бути: “Що далі?”

- Шановні гості, як ви оцінюєте майбутнє політичної реформи? Адже, виглядає, що саме вона спричинила багато з аспектів цієї кризи, яка наявна тепер.

Олександр Лавринович: - Я не зовсім з Вами погоджуюся з тим, що зміни до Конституції це спричинили. Тут українські реалії і дії окремих політиків спричинили.

А майбутнє? Я сподіваюся, що буде розвиток і буде розвиток у напрямку до парламентської республіки.

Микола Замковенко: - Я хотів би сказати про те, що це були недолугі зміни до Конституції. Як вони приймалися, так вони і відгукнулися в суспільстві. А я не хочу говорити про те, що якісь політичні сили мають до цього відношення.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG