Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 12:40

Закінчилася вступна кампанія - 2006. Перші підсумки...<br> Чи вдався експеримент вступу до вузів за тестуванням?


Ірина Біла

Слухати:

Київ, 3 серпня 2006 року.

Ірина Біла: Вітаю усіх, хто о цій порі з радіо “Свобода”!

Система освіти цього року пережила радикальні потрясіння. Вперше по закінченню школи рівень знань вчорашніх учнів визначали тестуванням, результати якого мали стати перепусткою до студентського життя.

Майже 10 відсотків випускників скористалися такою можливістю, а це понад 40 тисяч осіб.

Чи могли вони безпроблемно на підставі сертифікатів вступити до вищих навчальних закладів? Чи зменшилося хабарництво при вступі до вузів? Що не змогли передбачити чиновники з Міністерства освіти? І чи не каялися випускники, які довірили оцінку своїх знань комп’ютеру?

Першим підсумкам цьогорічної вступної кампанії на підставі тестувань і присвячена сьогоднішня програма “Нова Україна”, яку підготувала Ірина Біла.

“Остаточний перехід до зміни системи оцінки знань випускників шкіл – це період не легкий і вимагатиме не менше 5 років,” - переконані урядовці-гуманітарії. Але це єдиний спосіб удосконалити навчальний процес, покращити знання і викорінити корупцію в українській освіті.

Докладніше експериментом із тестуванням цікавилася Влада Саюк.

Влада Саюк: Цього року 40 тисяч дітей за власним бажанням могли скласти не випускні іспити в школах, а тести.

Все було, як в американському кіно: спеціально навчені інструктори (їх було 2 тисячі); діти, які хвилювалися, боялися, але не могли списувати. І, як в справжньому американському кіно, гарантія, що усі результати тестів конфіденційні.

Усе це, як кажуть в Міносвіти, зробили не для того, щоб спробувати втілити в життя американську мрію, а щоб викорінити корупцію в українській освіті.

Так каже і віце-прем’єр-міністр з гуманітарних питань В’ячеслав Кириленко.

В’ячеслав Кириленко: Ми починаємо перехід до системи оцінки знань, яка забезпечить прозорість освіти і оцінки знань в Україні, а також виведе цю оцінку як із середніх навчальних закладів, так і з вищих навчальних закладів, до яких випускник вступає вже як абітурієнт. Таким чином така система незалежного тестування унеможливлює будь-які суб’єктивні впливи на процес оцінки знань випускника.

Влада Саюк: Головний аргумент за тестування від чиновників – потрібно боротися з усіма проявами корупції, що є в освіті.

Самі діти до тестів ставляться по-різному, але жалкують, що весь рік готувалися до іспитів.

Далі випускниця Ксенія Калашнікова.

Ксенія Калашнікова: Краще тестування. Я думаю, що це легше. Але ми в школі до нього не готувалися зовсім. Ми два роки писали перекази з творчими завданнями, готуючись до іспиту в 11 класі, а тут нам кажуть, що у вас буде зовнішнє тестування. Довелося піти.

Влада Саюк: Але є в цій історії і третя сторона – це вищі навчальні заклади. Вони говорять про те, що дотепер не розроблена система, яка дозволяла б закладам, які мають кращу репутацію, зараховувати до себе випускників лише з кращими оцінками.

Проте в міністерстві обіцяють до наступного року вирішити всі проблеми. Принаймні грошей на фінансування цієї програми вже попросили. 100 мільйонів гривень.

Ірина Біла: Керівництво вузів, зокрема у Харкові, та чиновники від освіти говорять про те, що всім абітурієнтам результати тестування за сертифікатом зарахували як вступні іспити.

Проте у деяких вузах виникли інші проблеми. Більше про них знає харківська кореспондентка радіо “Свобода” Вікторія Маренич.

Вікторія Маренич: Наталя Соловйова, начальник відділу вищої освіти обласного управління науки та освіти, запевняє, що скарг від абітурієнтів та їх батьків на незарахування результатів тестування як результатів вступних іспитів не надходило ні до вузів, ні на гарячу лінію до управління освіти.

Наталя Соловйова: Скарг не було ні від абітурієнтів, ні від їх батьків. А сказати про те, скільки абітурієнтів стали студентами, зараз неможливо, тому що ще тривають вступні іспити, і їх результати будуть відомі лише на 10 серпня.

Вікторія Маренич: Для керівництва харківських вузів, за її ж словами, теж не виникало проблем із зарахуванням результатів тестування за сертифікатами.

Проте, за словами проректора з навчальної роботи Харківського національного педагогічного університету імені Сковороди Анатолія Губи, виникла інша проблема: отримавши результати тестування, важко відібрати абітурієнтів - випускників сільських шкіл, які традиційно мають відмінності у базовій підготовці порівняно із випускниками міських шкіл, але за державним замовленням мають першочергове право стати студентами.

Анатолій Губа: Це тестування не співпадає із державним замовленням. Дуже складно відібрати тих, хто має вищий бал, і хто може бути з них студентами.

Вікторія Маренич: Технічні вузи цього року отримали інші проблеми. Абітурієнти часто мали однакові бали за результатами тестування, тому традиційна співбесіда із профільного предмету, наприклад, у Національному технічному університеті „Харківський політехнічний інститут”, за словами його ректора Леоніда Товажнянського, стала недоречною - потрібно було проводити іспити.

Враховуючи, що цей вуз готує фахівців за 91 спеціальністю, це створило певні організаційні проблеми.

Леонід Товажнянський: Кожен вуз для визначення кола студентів має право мати якийсь свій внутрішній тест, тому що навіть медалісти цього року не підтвердили свої знання, не виконавши наші умови.

Вікторія Маренич: Враховуючи, що Харків вже мав досвід проведення незалежного тестування упродовж кількох років поспіль як пілотний проект, освітяни сподіваються, що Міністерство освіти та науки України наступного року врахує всі проблеми та недоречності, які виникали під час вступу за результатами тестування.

Ірина Біла: В Міністерстві науки та освіти України не заперечують, що технології вступу до вузів за результатами тестів далекі від досконалості і, за підсумками цьогорічної вступної кампанії, будуть доопрацьовуватися. “Адже це вперше,” - каже директор департаменту вищої освіти вищого освітянського відомства Ярослав Болюбаш.

Ярослав Болюбаш: Ми вперше цього року розробляли методику узгодження сертифікатної шкали, вузівської. Отам були.

Крім того, є ще й певна проблема, пов’язана з ваговими коефіцієнтами того чи іншого шкільного предмету. Обов’язковий іспит – це українська мова. Але українська мова є на філологічний факультет і є українська на технічний факультет, які не є рівнозначними. Профілюючий предмет для технічного вузу – це математика, а другий йде як загальноосвітній. Отам є проблеми. Тут треба відпрацювати.

Ірина Біла: Але головною проблемою, виявленою за підсумками тестування, стало небажання вузів визнавати результати тестів. Доходило до того, що деякі вузи навмисно занижували перерахунок балів тестування на бали вступних іспитів, а також вдавалися до інших хитрощів або, як каже міністр освіти та науки Станіслав Ніколаєнко, займалися крутійством.

Станіслав Ніколаєнко: Я вам хочу сказати із досвіду, з аналізу, я бачу, що деякі вузи займалися крутійством і добавляли, скажімо, якийсь іспит для того, скажімо, щоб збити великий конкурс. Особливо це столичні національні університети.

Ірина Біла: “Якщо приймальна комісія відмовляється приймати результат зовнішнього тестування, занижує ваш результат чи відмовляється оприлюднити шкалу переведення, то ви можете телефонувати до Міністерства освіти та науки на гарячу лінію і повідомити про ці проблеми,” – закликали чиновники від міністерства.

Однак Станіслав Ніколаєнко каже, що найменша кількість дзвінків була саме на тему проблем вступу до вузів за тестами.

Станіслав Ніколаєнко: На гарячу лінію ми десь за тиждень отримували 100-120 звернень, але на цю тему практично їх було найменше.

Ірина Біла: Що ж тоді цікавило тих, хто телефонував на гарячу лінію? Відповідає чергова на телефоні Олена Миколаївна.

Олена Миколаївна: До нас звертаються усі, кого цікавить що-небудь стосовно вступної кампанії. Це частіше всього дідусі, бабусі, мами, тата – всі, хто запитує, хто незадоволений, що їхнім дітям поставили бал нижчий, як вони вважають, ніж їхні діти заслуговують.

Або ж стосовно переведення. Наприклад, сьогодні телефонували стосовно переведення з Одеси на Київ; або ж пільг, які мають чи інваліди дитинства, чи інші категорії абітурієнтів. Ми їм даємо роз’яснення відповідно до нормативів.

Ірина Біла: 70 відсотків випускників Рівненщини, які взяли участь у зовнішньому тестуванні з української мови та історії, отримали достатній і високий рівень оцінок. Гірше юні рівняни справилися з математикою. Тут достатній рівень знань показали менше сорока відсотків.

Чи стали корисними тести для випускників? Про це дізнавалась Валентина Одарченко.

Валентина Одарченко: Якщо приватні навчальні заклади новими технологіями користувались без проблем ( бо ж тут і конкурс нижчий, і платити треба), то на деяких факультетах державних навчальних закладів до тестів ставилися з недовірою.

Цю практику відчула на собі й рівненська абітурієнтка Ірина Ярмошик.

Ірина Ярмошик: Спочатку я не знала, чи це дійсно мені знадобиться. Але в технікумі, здавши сертифікат зовнішнього тестування, я без проблем вступила на бажаний факультет. А ось у Рівненському державному гуманітарному університеті мені навіть не надали інформації, необхідної при вступі. Я не знала, чи дійсний цей сертифікат, а чи мені знадобиться потім приходити на екзамен з цього предмету ( я писала тести з мови та історії). Мені знадобився тільки сертифікат з української мови.

В РДГУ взагалі мені не сподобалося ставлення приймальної комісії до вступників, вони абсолютно не надають інформації, необхідної для абітурієнтів.

На даний момент я не знаю, чи туди вступила. Незрозуміло, чому тягнуть час з оголошенням результатів. Мені потрібно вже укласти угоду з кооперативним технікумом, але я не можу цього зробити, бо не знаю результатів з гуманітарного університету.

Якщо я не вкладу угоди з технікумом і, можливо, не вступлю до РДГУ, то я лишаюся ні з чим.

Валентина Одарченко: Тим часом ректор Рівненського державного гуманітарного університету Руслан Постоловський, загалом позитивно оцінюючи наміри Міністерства освіти зменшити, а в майбутньому і подолати хабарництво при вступі до вищих навчальних закладів за допомогою сертифікатів зовнішнього незалежного тестування, все ж на одній із прес-конференцій висловив міркування, що результати тестів можна підробити і на шляху до місця їх оцінювання.

Можливо, сумніви ректора по своєму трактують у приймальній комісії цього навчального закладу?

Сьогодні ж мені стало відомо, що Ірина не пройшла за конкурсом на факультет документознавства Рівненського державного гуманітарного університету, однак встигла стати студенткою Рівненського кооперативного економіко-правового коледжу, у якому, до речі, гриз граніт науки ще екс-Президент України Леонід Кравчук. Навчання там платне, заклад віднедавна став недержавним.

Щодо хабарництва. У той час, коли готувався цей матеріал, у Національному університеті водогосподарства і природокористування стався переполох. Один з викладачів автотранспортного технікуму, котрий є частиною університету, таки спромігся вимагати хабара, на чому був пійманий.

До речі, в цьому навчальному закладі сертифікати зовнішнього тестування приймали безвідмовно.

Ірина Біла: На думку Станіслава Ніколаєнка, який, до слова, вважає введення зовнішнього тестування найголовнішим своїм досягненням на міністерській посаді, останньо рівень корупції в освіті зменшився з 23% до 9%. Хоча було б помилкою вважати, що введення тестування мало на меті, насамперед, боротьбу з хабарництвом.

Докладніше про тему тестування продовжує начальник департаменту вищої освіти Міносвіти Ярослав Болюбаш.

Ярослав Болюбаш: Взагалі коли я чую аргументи про те, що головне завдання тестування – це попередити хабарництво у вищих навчальних закладах чи в школі, то це дуже примітивне зведення.

Тестування проводиться з іншою метою – для вивчення рівня знань школярів. Отже, зараз тестування – це є один із аргументів поліпшити якість середньої освіти, а друге, звісно, спростити схему, зробити її об’єктивною, прозорою, незалежною. А коли до цього не будуть причетні певні суб’єкти, то, звичайно, відпаде будь-яка ідея комусь давати хабар.

Але в рекомендаціях щодо хабарництва – нікому не давай, то й ніхто його не буде отримувати. Розумієте, у нас зміниться загальна культура в суспільстві, бо на перше місце стане не факт вступу будь-яким шляхом, а факт вступу на основі знань, бо документом про ці знання буде сертифікат про незалежне оцінювання.

Ірина Біла: Утім, головний висновок, наскільки виправдало себе тестування при вступі до вузів, можна буде зробити не раніше, ніж за кілька місяців, коли експериментатори встигнуть порівняти успішність дітей із зовнішніми та екзаменаційними оцінками.

Це була програма “Нова Україна” та її ведуча Ірина Біла.

Шануймося!

Говорить радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG