Гості Свободи: народні депутати України Левко Лук’яненко (БЮТ), Микола Катеринчук (“наша Україна”) та Дмитро Святаш (Фракція Регіонів).
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
Кирило Булкін: - Президент подав запропоновану парламентом кандидатуру Віктора Януковича на посаду прем’єр-міністра. “Наша Україна” входить до коаліції, яка з такої нагоди отримала назву “коаліція національної єдності”. БЮТ іде в опозицію.
Як відбуватиметься формування уряду? Якими будуть подальші дії сторін за нового політичного розкладу? Відповіді на ці та інші актуальні запитання сподіваюся почути від гостей.
А найперше, про що хотілося б дізнатися – про вашу оцінку подій останніх двох днів. Що відбулося в Україні: акт порозуміння чи ще одна зрада ідеалів Майдану? І якою ціною це було досягнуто? Дмитро Святаш: - Я думаю, що підписанням Універсалу національної єдності між переважною більшістю політичних сил, тобто усіх політичних сил за винятком БЮТ, в Україні сталася вже нова політична реалія, тому що Україну ділили до Майдану і після Майдану, а зараз це вже якась третя формація.
Я думаю, що саме підписанням цієї угоди і майбутнім формуванням поширеної парламентської більшості вже з іншою назвою, яка є сьогодні, ми переходимо вже до політики не роз’єднання, а поступового об’єднання України. Тому, думаю, те, що сталося, дуже корисно для держави і для народу.
Левко Лук’яненко: - Очевидно, що відповідь залежить від того, як ми розуміємо суспільство, що таке суспільство.
Я розумію суспільство так, що в ньому є люди добрі, які роблять добрі діла, і держава має їм подякувати, і в суспільстві є злодії, бандити і розбійники, яких держава має покарати.
Держава – це той орган, який має примирити різні суспільні верстви і дати можливість усім жити в одному суспільстві. Це не Едемський сад, де всі благодатні і всі думають тільки про добро. Українське суспільство, як і всяке інше суспільство, складне: в ньому є і злодії, і ті, кого обікрали.
Те, що сталося, є наслідком попередньої політики, яка у нас тягнулася вже приблизно два роки. Помаранчева революція була направлена проти кучмівського режиму. Кучмівський режим за 10 років існування завдав Україні такої величезної шкоди, якої завдала хіба що татаро-монгольська навала. Народ нарешті не витримав, повстав і усунув цей режим.
Так от, представником кучмівського режиму був Янукович. Тепер цю особу Президент Ющенко підняв, вирівняв із собою і поставив в один рівень. Таким чином кучмівський режим в особі Януковича повернувся в Україну.
Микола Катеринчук: - Я думаю, що ситуація, яка склалася, стала наслідком, вибачте, але демократичних парламентських виборів.
Президент як Гарант Конституції України не мав на сьогоднішній день виходу, в нього вибору не було вносити кандидатуру або не вносити. В нього був вибір – це розпустити парламент. Але він розумів, що за умови, коли є певний розкол суспільства, і цей розкол вже загрожує територіальній цілісності країни, він обирає шлях примирення.
Намагання підписати цей універсал – це спроба об’єднати через політичну еліту і бізнес-еліту Україну. Я думаю, що це тільки спроба. Насправді посада прем’єр-міністра Януковича не зшиває Україну, вона її далі роз’єднує.
Але будемо виходити з того, що з чогось треба було починати. Дуже добре, що цей почався рух.
Я, як майбутній представник опозиції, буду робити все, щоб саме влада звертала на демократичний розвиток України.
- Пане Святаш, увесь сьогоднішній день точаться суперечки на тему, зрадив чи не зрадив своїх виборців Віктор Ющенко.
Я хочу поставити запитання по-іншому: зрадив чи не зрадив своїх виборців Віктор Янукович? Адже поступки, на які пішли Регіони, підписавши президентський універсал, досить суттєві і багато в чому суперечать передвиборчим обіцянкам, що стосуються російської мови, федералізму, НАТО й іншого.
Зокрема, були навіть невдоволені реакції з Москви. Про це говорив відомий кремлівський політолог чи політтехнолог Сергій Марков. Він сказав, що це “насильницький відрив України від Росії”.
Інший відомий політтехнолог Кирило Фролов сказав, що цей документ не має юридичного значення для Партії регіонів, а головне для Партії регіонів – це передвиборча програма, в якій є пункт про державний статус російської мови.
Що ви можете відповісти вашим російським партнерам чи колегам по політиці, які мають претензії до вас?
Дмитро Святаш: - Це думки окремих російських політологів. Я ці прізвища чую вперше. Це моя точка зору. Щодо позицій наших перед виборцями стосовно державного статусу російської мови, стосовно позиції по НАТО, стосовно федералізму, то якщо уважно почитаєте пункти універсалу, то я не бачу питань щодо виконань цих наших завдань перед виборцями. Ми затверджуємо право використовувати російську мову вільно, згідно чинних законів України і Конституції.
Давайте говорити реальні речі. Змінити статус мови можливо виключно через зміни до Конституції. Але сьогодні цим складом парламенту цього неможливо зробити. Але будемо на цьому стояти.
Але ми хотіли б захистити російську мову, як і інші мови: угорську, іврит, болгарську та інші, згідно документу, який підписала Україна, тобто Хартію європейських мов.
Стосовно НАТО, то ми прописали, що через референдум. Це волевиявлення народу і це конституційна та демократична норма.
Щодо федералізму, то ми послідовно стоїмо. Можливо, у майбутньому перехід до федералізму, але першим кроком має бути втілення другого етапу конституційної реформи щодо надання більших повноважень органам місцевого самоврядування.
Левко Лук’яненко: - Справа в тому, що я завжди був проти федералізації України, бо російський шовінізм і російський федералізм завжди мріяв розколоти Україну на федеративні одиниці для того, що коли не можна її цілу проковтнути, то хоча б по кусках. Тому тепер, коли я чую від Партії регіонів цю програму, то я бачу, що це є продовження російської шовіністичної політики на Україні.
Що стосується мови, то як можна говорити про якийсь державний статус російської мови, коли українська мова пригнічена? Ми ж це все бачимо. Освіта початкова, вища, середня і так далі була зрусифікована за період радянської влади, і тому мова йде тепер про те, щоб якось підняти статус української мови, вирівняти її.
Микола Катеринчук: - У мене питання до колеги з Партії регіонів. Скажіть, будь ласка, так ви що, не поступилися жодним принципом, коли підписали цей універсал?
Дмитро Святаш: - Ми знайшли компроміс, який можливий на цей час для об’єднання демократичних сил України.
Микола Катеринчук: - А чим ви поступилися? Ви зараз назвали ті речі, які на сьогоднішній день роз’єднують Україну.
Дмитро Святаш: - Ми не прописали в цьому універсалі про статус російської мови як другої державної, бо це роз’єднує нас, усвідомлюючи, що це сьогодні у цих реаліях, на жаль, після виборів неможливо. До виборів ми не знали того, хто і який відсоток набере, чи можливо змінити Конституцію, чи ні.
Федералізм на сьогоднішньому рівні розвитку суспільного будівництва також неможливий. Але ми йдемо до цього крок за кроком саме через посилення ролі регіонів і посилення місцевого самоврядування.
- Шановні гості, ваш прогноз того, наскільки міцною буде новостворена коаліція, скільки вона протримається?
Дмитро Святаш: - Тут важко давати прогнози, бо вона ще не створена, ця коаліція. Вона має бути створена завтра. Але я сподіваюся, що вона проіснує значний період. Хотілося б, щоб до кінця цієї каденції.
Микола Катеринчук: - Без змін до Конституції будь-яка коаліція буде тимчасовим явищем з протиріччями і змінами формату коаліції.
Крім того, я передбачаю, що зараз буде об’єднання бізнес-олігархічних груп, які будуть намагатися займатися простим дерибаном того, що залишилося в Україні після приватизації Кучмою.
Левко Лук’яненко: - Я думаю, що ця більшість, яка зараз формується, буде роздерта внутрішніми суперечностями, які є дуже глибокі. Їх об’єднують якісь матеріальні речі.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
Кирило Булкін: - Президент подав запропоновану парламентом кандидатуру Віктора Януковича на посаду прем’єр-міністра. “Наша Україна” входить до коаліції, яка з такої нагоди отримала назву “коаліція національної єдності”. БЮТ іде в опозицію.
Як відбуватиметься формування уряду? Якими будуть подальші дії сторін за нового політичного розкладу? Відповіді на ці та інші актуальні запитання сподіваюся почути від гостей.
А найперше, про що хотілося б дізнатися – про вашу оцінку подій останніх двох днів. Що відбулося в Україні: акт порозуміння чи ще одна зрада ідеалів Майдану? І якою ціною це було досягнуто? Дмитро Святаш: - Я думаю, що підписанням Універсалу національної єдності між переважною більшістю політичних сил, тобто усіх політичних сил за винятком БЮТ, в Україні сталася вже нова політична реалія, тому що Україну ділили до Майдану і після Майдану, а зараз це вже якась третя формація.
Я думаю, що саме підписанням цієї угоди і майбутнім формуванням поширеної парламентської більшості вже з іншою назвою, яка є сьогодні, ми переходимо вже до політики не роз’єднання, а поступового об’єднання України. Тому, думаю, те, що сталося, дуже корисно для держави і для народу.
Левко Лук’яненко: - Очевидно, що відповідь залежить від того, як ми розуміємо суспільство, що таке суспільство.
Я розумію суспільство так, що в ньому є люди добрі, які роблять добрі діла, і держава має їм подякувати, і в суспільстві є злодії, бандити і розбійники, яких держава має покарати.
Держава – це той орган, який має примирити різні суспільні верстви і дати можливість усім жити в одному суспільстві. Це не Едемський сад, де всі благодатні і всі думають тільки про добро. Українське суспільство, як і всяке інше суспільство, складне: в ньому є і злодії, і ті, кого обікрали.
Те, що сталося, є наслідком попередньої політики, яка у нас тягнулася вже приблизно два роки. Помаранчева революція була направлена проти кучмівського режиму. Кучмівський режим за 10 років існування завдав Україні такої величезної шкоди, якої завдала хіба що татаро-монгольська навала. Народ нарешті не витримав, повстав і усунув цей режим.
Так от, представником кучмівського режиму був Янукович. Тепер цю особу Президент Ющенко підняв, вирівняв із собою і поставив в один рівень. Таким чином кучмівський режим в особі Януковича повернувся в Україну.
Микола Катеринчук: - Я думаю, що ситуація, яка склалася, стала наслідком, вибачте, але демократичних парламентських виборів.
Президент як Гарант Конституції України не мав на сьогоднішній день виходу, в нього вибору не було вносити кандидатуру або не вносити. В нього був вибір – це розпустити парламент. Але він розумів, що за умови, коли є певний розкол суспільства, і цей розкол вже загрожує територіальній цілісності країни, він обирає шлях примирення.
Намагання підписати цей універсал – це спроба об’єднати через політичну еліту і бізнес-еліту Україну. Я думаю, що це тільки спроба. Насправді посада прем’єр-міністра Януковича не зшиває Україну, вона її далі роз’єднує.
Але будемо виходити з того, що з чогось треба було починати. Дуже добре, що цей почався рух.
Я, як майбутній представник опозиції, буду робити все, щоб саме влада звертала на демократичний розвиток України.
- Пане Святаш, увесь сьогоднішній день точаться суперечки на тему, зрадив чи не зрадив своїх виборців Віктор Ющенко.
Я хочу поставити запитання по-іншому: зрадив чи не зрадив своїх виборців Віктор Янукович? Адже поступки, на які пішли Регіони, підписавши президентський універсал, досить суттєві і багато в чому суперечать передвиборчим обіцянкам, що стосуються російської мови, федералізму, НАТО й іншого.
Зокрема, були навіть невдоволені реакції з Москви. Про це говорив відомий кремлівський політолог чи політтехнолог Сергій Марков. Він сказав, що це “насильницький відрив України від Росії”.
Інший відомий політтехнолог Кирило Фролов сказав, що цей документ не має юридичного значення для Партії регіонів, а головне для Партії регіонів – це передвиборча програма, в якій є пункт про державний статус російської мови.
Що ви можете відповісти вашим російським партнерам чи колегам по політиці, які мають претензії до вас?
Дмитро Святаш: - Це думки окремих російських політологів. Я ці прізвища чую вперше. Це моя точка зору. Щодо позицій наших перед виборцями стосовно державного статусу російської мови, стосовно позиції по НАТО, стосовно федералізму, то якщо уважно почитаєте пункти універсалу, то я не бачу питань щодо виконань цих наших завдань перед виборцями. Ми затверджуємо право використовувати російську мову вільно, згідно чинних законів України і Конституції.
Давайте говорити реальні речі. Змінити статус мови можливо виключно через зміни до Конституції. Але сьогодні цим складом парламенту цього неможливо зробити. Але будемо на цьому стояти.
Але ми хотіли б захистити російську мову, як і інші мови: угорську, іврит, болгарську та інші, згідно документу, який підписала Україна, тобто Хартію європейських мов.
Стосовно НАТО, то ми прописали, що через референдум. Це волевиявлення народу і це конституційна та демократична норма.
Щодо федералізму, то ми послідовно стоїмо. Можливо, у майбутньому перехід до федералізму, але першим кроком має бути втілення другого етапу конституційної реформи щодо надання більших повноважень органам місцевого самоврядування.
Левко Лук’яненко: - Справа в тому, що я завжди був проти федералізації України, бо російський шовінізм і російський федералізм завжди мріяв розколоти Україну на федеративні одиниці для того, що коли не можна її цілу проковтнути, то хоча б по кусках. Тому тепер, коли я чую від Партії регіонів цю програму, то я бачу, що це є продовження російської шовіністичної політики на Україні.
Що стосується мови, то як можна говорити про якийсь державний статус російської мови, коли українська мова пригнічена? Ми ж це все бачимо. Освіта початкова, вища, середня і так далі була зрусифікована за період радянської влади, і тому мова йде тепер про те, щоб якось підняти статус української мови, вирівняти її.
Микола Катеринчук: - У мене питання до колеги з Партії регіонів. Скажіть, будь ласка, так ви що, не поступилися жодним принципом, коли підписали цей універсал?
Дмитро Святаш: - Ми знайшли компроміс, який можливий на цей час для об’єднання демократичних сил України.
Микола Катеринчук: - А чим ви поступилися? Ви зараз назвали ті речі, які на сьогоднішній день роз’єднують Україну.
Дмитро Святаш: - Ми не прописали в цьому універсалі про статус російської мови як другої державної, бо це роз’єднує нас, усвідомлюючи, що це сьогодні у цих реаліях, на жаль, після виборів неможливо. До виборів ми не знали того, хто і який відсоток набере, чи можливо змінити Конституцію, чи ні.
Федералізм на сьогоднішньому рівні розвитку суспільного будівництва також неможливий. Але ми йдемо до цього крок за кроком саме через посилення ролі регіонів і посилення місцевого самоврядування.
- Шановні гості, ваш прогноз того, наскільки міцною буде новостворена коаліція, скільки вона протримається?
Дмитро Святаш: - Тут важко давати прогнози, бо вона ще не створена, ця коаліція. Вона має бути створена завтра. Але я сподіваюся, що вона проіснує значний період. Хотілося б, щоб до кінця цієї каденції.
Микола Катеринчук: - Без змін до Конституції будь-яка коаліція буде тимчасовим явищем з протиріччями і змінами формату коаліції.
Крім того, я передбачаю, що зараз буде об’єднання бізнес-олігархічних груп, які будуть намагатися займатися простим дерибаном того, що залишилося в Україні після приватизації Кучмою.
Левко Лук’яненко: - Я думаю, що ця більшість, яка зараз формується, буде роздерта внутрішніми суперечностями, які є дуже глибокі. Їх об’єднують якісь матеріальні речі.
