Доступність посилання

ТОП новини

Західні аналітики різняться у своїх оцінках повернення Віктора Януковича до влади.


Сергій Куделя Вашингтон, 4 серпня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Західні політичні аналітики по-різному розцінюють рішення Президента Віктора Ющенка підтримати висунення Віктора Януковича на посаду глави українського уряду. Експерт американського Фонду “Спадщина” Аріель Коуен вважає такий крок Президента України свідченням його слабкості як політичного лідера та кінцем “помаранчевої революції.” Водночас, професор політології Оттавського Університету Домінік Арел переконаний, що своєю згодою на кандидатуру Януковича Ющенко виявив повагу до демократичних принципів, які і відстоювалися на Майдані.

Однією з головних цілей “помаранчевої революції”, на думку американського експерта Фонду “Спадщина” Аріеля Коуена, було відсторонення від управління державою представників попереднього режиму Кучми. Саме тому він розцінює повернення в прем”єрське крісло Віктора Януковича як остаточну поразку революційних ідеалів:

“Ми стали свідками смертного вирока помаранчевій революції. Я думаю, що її спадщина була змарнована її ж лідерами, зокрема Президентом Ющенко. Це серйозна поразка і для політики Президента Буша, спрямованої на поширення демократії у світі. Українцям не вдалося сформувати потужну коаліцію, яка не була б корумпованою та змогла б модернізувати державу.”

З Коуеном не погоджується професор політології Оттавського Університету Домінік Арел. Він вважає, що “помаранчева революція” запроваджувала в Україні повагу до демократичного процесу. І розв”язання політичної кризи, на його думку, відбулося із повним дотриманням демократичних норм:

“Для мене кінцем “помаранчевої революції” було б рішення Ющенко відмовитися номінувати Януковича і розпустити парламент. Якщо у парламенті існує більшість для нової коаліції, Президент повинен був її визнати. Врешті решт, Янукович не пропагує насильство чи кінець незалежності України. Лише такі б гасла ставили б під загрозу основу держави. Помаранчева революція – це вільні вибори і демократичний процес. Саме це і називається європейською політикою.”

Західні аналітики також дають різні прогнози щодо здатності нової урядової коаліції об”єднати державу. Американський експерт Аріель Коуен вважає, що єдність:

“Що ми маємо на увазі під єдністю? Якщо ми маємо на увазі розподіл багатства, то так. Вони із радістю будуть користуватися та зловживати своїм положення владної еліти і збагачувати себе і своїх друзів. Якщо ж ми маємо на увазі зняття протиріч між різними частинами держави – східною та західною, то відмінності між ними не можна буде прикрити жодною паперовою угодою.”

На противагу, канадський професор Домінік Арел вважає, що новий уряд на чолі з Януковичем може зменшити регіональне протистояння та бути більш дієздатним ніж його попередники:

“Мені видається, що ця коаліція спрацюється краще ніж коли прем”єром була Юлія Тимошенко. Хоча Наша Україна політично ближча до Тимошенко, але в них абсолютно протилежні політичні стилі. Пристрасті завжди сильніше вирують між близькими союзниками, аніж коли тобі треба ділити комунальну квартиру з кимось невідомим. Отже, коаліція між Нашою Україною та Партією Регіонів може бути плідною.”

Врешті, аналітики висловлюють різні думки і щодо політичного майбутнього президента Ющенка. Дослідник Фонду “Спадщина” Аріель Коуен називає його слабким Президентом, який остаточно втратить свій вплив поряд із потужним Прем”єр Міністром. А канадський професор Домінік Арел все ж вважає, що із підписанням Універсалу національної єдності Ющенко отримав можливість відродити свою політичну кар”єру:

“Чи стане Універсал початком нового Ющенка? Можливо так. Я розраховую на появу ефективного міжрегіонального уряду, очолюваного, за іронією долі, його колишнім противником. Але Ющенко збереже істотні повноваження, особливо контроль за МВС. Хоча не має сумніву, що посилюється враження про Ющенка як про слабкого та нерішучого лідера. Якщо це враження збережеться і у наступні пів року, то в нього не залишиться шансів бути переобраним.”
XS
SM
MD
LG