Мініатюра "Битва на Ворсклі".Зазнавши поразки у боротьбі за владу, Тохтамиш разом з родиною і загоном своїх прибічників втік до Києва під захист Вітовта. Відтак, великий князь зажадав від правителя Орди хана Едигея, щоб той визнав Вітовта своїм покровителем, платив йому щорічну данину та карбував монети з його гербом. Вітовта підтримав папа Римський, який оголосив хрестовий похід проти Орди. Влітку 1399 року військо Вітовта, яке складали литовські, українські, польські та білоруські загони і відділи хрестоносців, підійшло до Києва і разом із загоном Тохтамиша рушило на Лівобережжя.
У степу на березі ріки Ворскли на території нинішньої Полтавщини союзників зустріла військо хана Тимур-Кутлуга. Упродовж трьох днів він удавав, що проводить з Вітовтом мирні переговори, аж поки до Ворскли не підійшла орда хана Едигея.
Вранці 12 серпня дві стотисячні армії зійшлися у битві. За свідченням літописця, саме вершники Тохтамиша не витримали натиску ординської кінноти і першими почали відступати. Зрештою, Вітовт зазнав цілковитої поразки і втратив загалом три чверті своєї армії, а серед загиблих одних тільки князів рахували десятками. Переслідуючи залишки війська Вітовта, ординці спустошили Київщину та Волинь. Натомість Тохтамиш утік до Середньої Азії і там загинув 1406 року.
Поразка на Ворсклі примусила Вітовта відмовитися від збройної участі в усобицях між ханами Золотої Орди і підштовхнула його до укладення союзу з Польщею. А у 20-і роки ХV століття він навіть спромігся ненадовго відвоювати в Орди Поділля і північні Причорномор’я та Приазов’я.