Доступність посилання

02 грудня 2016, Київ 20:31

У Державному історико-архітектурному заповіднику міста Дубно розпочато масштабні роботи з реставрації пам’яток минувшини.


Валентина Одарченко Рівне, 11 серпня 2006р (RadioSvoboda.Ua) - У Державному історико-архітектурному заповіднику міста Дубно розпочато масштабні роботи з реставрації пам’яток минувшини.

Мури Дубенського замку завжди приваблюють художників.
Півтисячолітній Дубенський замок готовий заграти усіма барвами та зробити виразнішими легенди, кожна яких має історичну основу Чимало героїчних історій пов’язані з набігами татар, які намагалися захопити трофеї, звезені литовським гетьманом Костянтином Острозьким до Дубна. Нападники чекали зими, коли з’являвся лід – адже замок оточували річка та глибокий рів. У 1577 році сталося більше десятка набігів, але твердиня не здалася. Один із нападів стався під час весілля племінниці Князя Острозького Беати Дольської з князем Соломирецьким – розповідає завідувачка відділом історії заповідника Тамара Денисенко, посилаючись на “Спогади Волині” польського літописця Крашевського.

Денисенко: “Весілля проводилося дуже пишно. Іще до вінчання описує Крашевський, які тут були багаті столи, багатий посуд. І все це він використав – знаменитий реєстр 1616 року – реєстр скарбів Дубенського замку – він описує там посуд, коштовні рушники, обшиті по кінцях перлами. Коли князь Острозький підняв перед вінчанням келих за здоров’я молодих – вбіг козак: “Княже, татари!”... Князь Костянтин Острозький стояв посеред замкового дворища, керував обороною, а наречена Беата Дольська пішла з охоронцем Богданом, і сама вистрілила з гармати. Ядро потрапило в шатро кримського хана ( це справді історичний факт), це був син кримського хана – ядро знесло це шатро. Те місце в районі міста зараз називається Знесенням. Тоді татари замок також не взяли”.
Старовинне Дубно реставрується. Вхід до Дубенського
замку.
(© RadioSvoboda.Ua)


А ось про особу княжого охоронця Богдана буквально днями дубенські краєзнавці отримали підтвердження – каже пані Тамара.

Денисенко: “Він перш за все був секретарем Острозького, бо був грамотний, постачальником колекційної зброї, бо в Реєстрі знаходимо запис, що 10 гармат привезено з Білої Церкви Богданом, і так далі. Знаємо вже його прізвище – це був Богдан Суслов. Дуже висока людина, кремезна, яка багато їла. На сніданок з’їдав два каплуни (два півні), печену гуску, печене порося, три печені ( волову. свинячу й телячу), круг сиру, чотири буханці хліба. Випивав по чотири гарнці ( більше літра) вина і меду, пива - без міри... З-за столу ніколи не вставав п’яний, а до обіду сідав. ніби нічого не їв. І він був просто мужньої статури, атлетичної, але аж ніяк не повний...”

Завідувачка відділу історії Державного заповідника Тамара Денисенко - біля дзвону, вилитого в середньовічному замкові.
...Шум екскаваторів, котрий порушив спокій півтисячолітнього Дубенського замку, не символізує руйнацію старовини – це під давніми мурами вирівнюють насип будівельного сміття, котре пролежало тут із часу не зовсім вдалої спроби відновити палац Любомирських однією з рівненських фірм. Нині ж реставратори і будівельники працюють в одній зав’язці. Палац оплутаний риштуванням зовні і зсередини, однак його необлаштований вигляд вселяє надію на відродження перлини середньовічної архітектури. Роботи пожвавилися після того, як до міста надійшов перший транш із трьох мільйонів гривень, виділених державою у нинішньому році на відродження заповідника, однак дубнівчани досі не сиділи, склавши руки. А тільки вчора зі старої штукатурки однієї стіни музейники власними руками вийняли кілька жмень різноманітних куль – розповідає директор заповідника Петро Смолін.

Смолін: “Маємо свою власну будівельну бригаду, зварювальників, фахівців з реставрації, зараз над палацом Любомирських, надбрамним корпусом і створенням інженерних мереж працюють три реставраційних бригади. Ми ще маємо пам’ятки в центрі міста –Луцьку браму і будинок контрактів, там буде працювати ще одна бригада. Потрібно створити температурно-вологісний режим. Вода до замку вже підведена, зараз підводимо газ і ставимо котли...”

Разом з надією на відродження замку дубнівчани плекають мрію – поставити на місці, описаному Гоголем у повісті “Тарас Бульба”, однойменну оперу Миколи Лисенка. Вони переконані – така подія дала б величезний поштовх розвиткові туризму у цьому надзвичайно мальовничому історичному місті.
XS
SM
MD
LG