Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 00:53

Третій раз в теж крісло. Про Луценка, його вибачення та гіпертонічний криз.


Тетяна Ярмощук Київ, 11 серпня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Юрій Луценко, який вже втретє поспіль став міністром внутрішніх справ, за півтора роки змінив не лише партійність, призупинивши членство в СПУ, яка і висувала його 2 попередні рази на цю посаду, але й чи не вперше публічно зрадив своєму слову - за що змушений сьогодні був виправдовуватися перед журналістами.


Парадокс полягає у тому, що Посада міністра внутрішніх справ за Конституцією не належить до президентської квоти, проти перепризначення пана Луценка виступала найбільша політична сила у новій коаліції Партія регіонів. Але тим неменше, саме Ющенко зберіг головному міліціонеру крісло. Члени “Нашої України” пояснюють, що призначення голови МВС стало прерогативою голови держави внаслідок домовленостей між Ющенком та Януковичем.

Юрій Луценко вибачається перед своїми прихильниками за те, що не дотримав слова, і обрав почуття обов’язку перед почуттям політичної чистоти. Якби не бажання Президента бачити на цій посаді саме його, каже Луценко, він би ніколи не працював в уряді Януковича. Саме через цю дилему, стверджує головний міліціонер, його спіткав гіпертонічний криз.

“Увечері 3-го серпня мене поставили перед фактом того, що Президент України вніс саме мою кандидатуру на [посаду] міністра внутрішніх справ для розгляду у Верховній Раді. Зранку 4-го серпня я подав Президенту України заяву про самовідвід, однак вона не була прийнята. Я ухвалив рішення залишитись міністром внутрішніх справ, щоб продовжувати політику оновлення міліції і очищення суспільства від криміналітету, незалежно від наявності чи відсутності у нього партійних білетів”.

Юрій Луценко запевняє, що працюватиме в уряді Януковича за умови, що йому не даватимуть команд “фас” та “стоп”:

“Я мав бесіду стосовно своєї позиції з прем’єр-міністром України Віктором Федоровичем Януковичем. Ми знайшли порозуміння в тому, що залишається незмінною політика департизації МВС, чистки власних рядів від зрадників. Ми не передбачаємо радикальних кадрових змін, змін будь-яких пріоритетів у роботі Міністерства внутрішніх справ, які започаткували півтора роки тому. Ми досягли домовленості щодо політики мирного співіснування в умовах рівності всіх перед законом”.

Якщо ж згори надходитимуть незаконні вказівки, Луценко обіцяє подати у відставку.

Загалом же більшість фахівців сходяться, що робота Міністерства внутрішніх справ за уряду Януковича не зміниться. Попередню ж діяльність Юрія Луценка відомий адвокат Сергій Власенко називає суперечливою:

“Є дуже багато не зовсім коректних речей, які лунають з вуст міністра. Принаймні було на початку. В подальшому таких висловлювань стало менше, але ненабагато. На мій погляд, мало що змінилося в системі. Можливо, змінилося щось всередині системи: співробітники внутрішніх справ почали більші зарплати отримувати. Але щодо їх роботи, то нічого не змінилося”.

Політолог Андрій Єрмолаєв зазначає, що Юрій Луценко є людиною неконфліктною і прогнозує, що на посаді міністра внутрішніх справ в уряді Януковича він протримається не менше року. Разом з тим, пан Єрмолаєв переконаний, що Луценку вигідніше було б зайнятися публічною політикою:

“Зараз він вимушено позбавляється того ступеня свободи, який йому давала публічна політика, як політичному лідеру. Можливо, такого шансу у нього вже не буде. Він виконав доручення Президента, залишився в уряді. Але, можливо, він зробив найбільшу помилку у своєму житті”.

Відразу після вступу на посаду у 2005 році Юрій Луценко одну за іншою робив гучні заяви. У кримінальному контексті Луценко згадував Бориса Колеснікова, Тетяну Засуху, Євгена Кушнарьова. Але жодної провини не доведено. Голова МВС каже, що причина в обмежених повноваженнях його відомства. Як результат – суди зобов’язують головного міліціонера вибачатися. Але попри все соціологічні дослідження свідчать, що рейтинг у Юрія Луценка, як у політика залишається високим.
XS
SM
MD
LG