Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 00:33

Чи повернуться до Росії «співвітчизники» з Латвії?


Сергій Драчук Прага, 15 серпня 2006 (RadioSvoboda.ua) – Президент Росії Владімір Путін нещодавно затвердив державну програму, яка має заохотити російських «співвітчизників» повертатися з-за кордону до Росії. На думку оглядачів, ідеться перш за все про післярадянські країни, в яких багато хто вважає себе росіянами, – наприклад, про Латвію, де чимало представників численної російської громади скаржиться на дискримінацію. Але в самій Латвії російська громада дуже по-різному ставиться до пропозиції Кремля.

Мешканці Латвії, що називають себе росіянами, вже чули про російську ініціативу. Багато з них уважає саме Росію за свою батьківщину. І, зважаючи на матеріальні й соціальні заохочення, пропоновані в російській програмі повернення, принаймні на словах підтримують цю думку.

Серед них і Євґеній. Ця людина, старшого віку, каже, що очолює організацію, яка має допомогти росіянам повернутися до Росії. Але в інтерв’ю Радіо Свобода Євґеній не назвав свого прізвища, а заявив: «Ми вважаємо, що через те, що зруйнувалася країна, колишній СРСР, – то Росія повинна вирішити справу з поверненням на батьківщину, і то з працевлаштуванням, наданням житла, соціальних пільг і правової допомоги. Ця президентська програма – порятунок для нас. А якщо це зірветься, то буде просто трагедія для багатьох тисяч росіян, що опинилися за кордоном, зокрема в Латвії».

Але так уважають далеко не всі латвійські росіяни. 18-річна Оля і 20-річний Міша не збираються скористатися з російської програми повернення і не дуже й довіряють її можливостям: «Хто на нас там чекає? – Так, кому ми там потрібні? – До нас там уже не будуть ставитися як до росіян. Кому ми там потрібні? – Ми любимо свою країну, любимо своє місто. – Тобто все-таки Латвія – це наша батьківщина».

При цьому Оля й Міша залишаються особами без громадянства – отримувати латвійське вони не хочуть. Але кажуть, що, живучи в Латвії, далі боротимуться за свої права.

Громадянство – одна з тих проблем, на які скаржаться в Латвії росіяни. Після відновлення незалежності країни її громадянами автоматично стали лише ті, хто мав латвійське громадянство до радянської окупації в 1940 році, та їхні нащадки. Решта має отримувати його шляхом натуралізації.

Ось якими словами змальовує це громадянин Латвії, депутат Ризької міської ради, вчитель російської мови, ім’я якого за паспортом Владіславс Рафальскіс: «Ми мусимо відбути дуже принизливу процедуру. Ми повинні скласти іспит із латиської мови, іспит із історії Латвії, іспит із культури Латвії. Я прожив усе життя в цій країні і, звичайно, її історію, мову і культуру я знаю. Я повинен був поклястися в лояльності до цієї держави. А якщо я виступаю проти несправедливих законів, які дуже великою частиною спрямовано на дискримінацію російськомовного населення, то мене оголошують нелояльним».

Рафальскіс – член партії, що російською скорочено зветься «Запчел» – «За права людини в єдиній Латвії». Ця партія захищає порушені, на її думку, права латвійських росіян.

Латвійська держава має іншу думку. Міністерство закордонних справ Латвії повідомляє, наприклад, що 40 відсоткам латвійських росіян громадянство якраз визнали автоматично. А після кількох спрощень процедури натуралізації нині вже 54 відсотки росіян у Латвії мають її громадянство.

І міжнародні правозахисні організації останніми роками не мають претензій до офіційної Риги. Наприклад, Рада Європи припинила моніторинг Латвії ще 2001 року, а 2005-го відмовилася й від так званого постмоніторингового процесу.

Але це не означає, що в Латвії зовсім немає проблем із правами людини. Щойно в липні їй добряче дісталося на горіхи за те, що в Ризі заборонили парад гомосексуалістів, а коли ті таки зібралися на мітинг, їх не захистили від супротивників нетрадиційних орієнтацій.
XS
SM
MD
LG