Майже в кожній статті, присвяченій подорожі прем’єр-міністра України до Росії, згадано слова Віктора Януковича про те, що українська газотранспортна система залишиться у власності держави, доки він перебуває на посаді. При цьому преса нагадує, що саме отримання хоч частини прав на управління газогонами в Україні є давньою метою Росії.
Німецький щоденник «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ» звертає увагу, що в цьому Янукович представляє позицію всіх українських урядів від досягнення незалежності. І хоча його вважають за більш дружнього до Росії, ніж президента Віктора Ющенка, проте інтереси великих східноукраїнських промисловців, які представляє Янукович, багато в чому не збігаються з інтересами Росії.
Інша німецька газета «Гандельсблят» наводить думку експертів, що на відчутні результати подорожі Януковича очікувати не варто. У статті з підзаголовком «Проросійський курс українського прем’єра потрапив на випробування» її автор зазначає: залишається відкритим питання про те, як швидко вдасться нормалізувати відносини з Росією Януковичеві, який перед вступом на посаду зобов’язався президентові Ющенкові зміцнювати зв’язки з Заходом.
Британська «Файнаншл Таймз» нагадує слова російських урядовців, які попереджали Київ не очікувати на пільги. Водночас автор статті звертає увагу: якщо Росія запровадить для України різке підвищення ціни на газ, то вона сама ризикує, бо такий крок може спричинити й підвищення Туркменистаном ціни на свій газ. У такому разі перед Росією, яка скуповує більшу частку туркменського газового експорту, постане непросте рішення перенести це підвищення ціни на споживачів у самій Росії, в Україні й у європейських країнах.
А російське видання «Ґазета» змальовує передбачуваний новий рецепт узаємин із Україною для Москви заголовком своєї статті: «На повільному вогні». Замість багаторічної схеми «газ в обмін на обіцянки», пише автор, Києву спершу запропонують самостійно пошукати виходу з газової кризи – в Ашгабаті, в ЄС чи у власному б’юджеті. А коли там дешевого газу не знайдуть, Москва зможе почати конкретніші переговори про умови постачання й транзиту газу. Така тактика «підсмажування на повільному вогні», ймовірно, дасть значно більший ефект, ніж публічний ціновий тиск, що його російський «Ґазпром» практикував минулого року, вважає автор статті. При цьому як плату за дешевий газ Москва може прийняти не лише участь «Ґазпрому» в уже згадуваному управлінні українською газотранспортною системою, а й рішучішу інтеграцію України в єдиний економічний простір Росії, Білорусі й Казахстану, пише російське видання «Ґазета».
Німецький щоденник «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ» звертає увагу, що в цьому Янукович представляє позицію всіх українських урядів від досягнення незалежності. І хоча його вважають за більш дружнього до Росії, ніж президента Віктора Ющенка, проте інтереси великих східноукраїнських промисловців, які представляє Янукович, багато в чому не збігаються з інтересами Росії.
Інша німецька газета «Гандельсблят» наводить думку експертів, що на відчутні результати подорожі Януковича очікувати не варто. У статті з підзаголовком «Проросійський курс українського прем’єра потрапив на випробування» її автор зазначає: залишається відкритим питання про те, як швидко вдасться нормалізувати відносини з Росією Януковичеві, який перед вступом на посаду зобов’язався президентові Ющенкові зміцнювати зв’язки з Заходом.
Британська «Файнаншл Таймз» нагадує слова російських урядовців, які попереджали Київ не очікувати на пільги. Водночас автор статті звертає увагу: якщо Росія запровадить для України різке підвищення ціни на газ, то вона сама ризикує, бо такий крок може спричинити й підвищення Туркменистаном ціни на свій газ. У такому разі перед Росією, яка скуповує більшу частку туркменського газового експорту, постане непросте рішення перенести це підвищення ціни на споживачів у самій Росії, в Україні й у європейських країнах.
А російське видання «Ґазета» змальовує передбачуваний новий рецепт узаємин із Україною для Москви заголовком своєї статті: «На повільному вогні». Замість багаторічної схеми «газ в обмін на обіцянки», пише автор, Києву спершу запропонують самостійно пошукати виходу з газової кризи – в Ашгабаті, в ЄС чи у власному б’юджеті. А коли там дешевого газу не знайдуть, Москва зможе почати конкретніші переговори про умови постачання й транзиту газу. Така тактика «підсмажування на повільному вогні», ймовірно, дасть значно більший ефект, ніж публічний ціновий тиск, що його російський «Ґазпром» практикував минулого року, вважає автор статті. При цьому як плату за дешевий газ Москва може прийняти не лише участь «Ґазпрому» в уже згадуваному управлінні українською газотранспортною системою, а й рішучішу інтеграцію України в єдиний економічний простір Росії, Білорусі й Казахстану, пише російське видання «Ґазета».