Сьогодні Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу за фактом (цитую) "порушення військовослужбовцями нормативних актів, що регулюють правила поводження з боєприпасами". що й призвело до спалахів і пожежі на складах. Щоправда, одразу після вибухів причиною інциденту називали самозаймання боєприпасів. Зі свіжою інформацією - місцева кореспондентка Радіо Свобода Леся Кленович.
Аудіозапис програми. Перший випуск:
Неконтрольованими вибухами з майже двохсот складів прославилися поки що два - Артемівський та Новобогданівський. Скільки ще таких порохових діжок по Україні - в міністерстві оборони - не уточнюють. І не знають що робити з величезною кількістю снарядів, які називають спадком радянського союзу. Свого часу Польща, колишня Чехословаччина та Німеччина відмовилися від цього озброєння і його звезли в Україну - каже речник міністерства оборони Ігор Халавінський.
Аудіозапис програми. Другий випуск:
Один з найбільших складів боєприпасів - він займає більше ста гектарів землі - розташований поблизу Львова - у Селищі Брюховичі. Обабіч складу, де загалом сорок сховищ - житлові будинки. Склади огороджені семиметровими земляними валами, і за радянського союзу там зберігали найбільш небезпечні - реактивні ракети. Три роки тому мешканці Брюховичів зчинили галас і військові почали вивозити боєприпаси на утилізацію, але зараз там лишається ще сімдесят відсотків снарядів. Розповідає львівська кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук.
Аудіозапис програми. Третій випуск:
"Захід нам допоможе" - ця фраза Остапа Бендера цілком доречна, коли мова заходить про знищення прострочених боєприпасів. Оскільки, за словами військового експерта Сергія Згурця, утилізація потребує значних фінансових і технічних затрат. Проте, за словами Сергія Згурця, на сьогоднішній день в Україні накопичилось близько двох з половиною мільйонів боєприпасів, що потребують утилізації, відтак зазирати лише у західно- європейську кишеню по допомогу - недоречно.
Аудіозапис програми. Четвертий випуск:
Аудіозапис програми. Перший випуск:
Неконтрольованими вибухами з майже двохсот складів прославилися поки що два - Артемівський та Новобогданівський. Скільки ще таких порохових діжок по Україні - в міністерстві оборони - не уточнюють. І не знають що робити з величезною кількістю снарядів, які називають спадком радянського союзу. Свого часу Польща, колишня Чехословаччина та Німеччина відмовилися від цього озброєння і його звезли в Україну - каже речник міністерства оборони Ігор Халавінський.
Аудіозапис програми. Другий випуск:
Один з найбільших складів боєприпасів - він займає більше ста гектарів землі - розташований поблизу Львова - у Селищі Брюховичі. Обабіч складу, де загалом сорок сховищ - житлові будинки. Склади огороджені семиметровими земляними валами, і за радянського союзу там зберігали найбільш небезпечні - реактивні ракети. Три роки тому мешканці Брюховичів зчинили галас і військові почали вивозити боєприпаси на утилізацію, але зараз там лишається ще сімдесят відсотків снарядів. Розповідає львівська кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук.
Аудіозапис програми. Третій випуск:
"Захід нам допоможе" - ця фраза Остапа Бендера цілком доречна, коли мова заходить про знищення прострочених боєприпасів. Оскільки, за словами військового експерта Сергія Згурця, утилізація потребує значних фінансових і технічних затрат. Проте, за словами Сергія Згурця, на сьогоднішній день в Україні накопичилось близько двох з половиною мільйонів боєприпасів, що потребують утилізації, відтак зазирати лише у західно- європейську кишеню по допомогу - недоречно.
Аудіозапис програми. Четвертий випуск: