У Пріштінi Ахтiсаарi зустрiвся з президентом Косова Фатмiром Сейдiу, прем’єр-мiнiстром Аґiмом Чеку та з представниками сербської громади. Розмови цього разу точилися не щодо остаточного статусу провiнцiї, а щодо подiлу на адмiнiстративнi округи та повноважень органiв мiсцевого самоврядування.
Албанська сторона пропонує сформувати п’ять округiв, у котрих серби є бiльшiстю населення. Серби ж вимагають десять таких округiв. Справа тут не так в кiлькостi, як у тому, котрi мiстечка та селища увiйдуть до їхнього складу. Сторони не дiйшли згоди і щодо статусу мiсцевих органiв влади: албанцi вимагають, щоб вони були пiдпорядкованi урядовi в Пріштінi, а серби – щоб сербськi округи були в складi сербської адмiнiстрацiї.
Вiдкритим залишилося й питання кiлькостi сербських депутатiв у парламентi Косова: албанцi пропонують десять, серби – не менше двадцяти вiдсоткiв депутатського корпусу.
На думку сербських лiдерiв, майбутнє сербської громади в провiнцiї обумовлене децентралiзацiєю. На цьому сербська згода закiнчується, оскiльки окремi їхнi лiдери виступають за спiвробiтництво з албанцями, тобто зі владою у Пріштінi, iншi – за подiл провiнцiї на сербську та албанську частини. Бєлград офiцiйно виступає проти подiлу Косова. Проте уряд прем’єра Воїслава Коштуниці надає пiдтримку тим косовським сербам, котрi ухиляються вiд будь-яких зв’язкiв зі владою провiнцiї. Їхнi представники навiть не зустрiлися з Ахтiсаарi, оскiльки вважають, що єдиним заступником сербської громади в Косовi має бути бєлградська влада.
Спецiальний посланець генерального секретаря ООН не коментував заяв своїх спiврозмовникiв. Вiн коротко каже, що основна мета його мiсiї полягає в тому, щоб краще жили як албанцi, так i серби. Ахтiсаарi не пояснив, чому вiн пiсля вiзиту до Пріштіни не прибув до Бєлграда, як це бувало в минулому. На думку оглядачiв, причина в тому, що сербський уряд не готовий до будь-яких поступок щодо Косова.
А щодо остаточного статусу провiнцiї, то дiалог мав би продовжитися на початку вересня у Вiднi.
Албанська сторона пропонує сформувати п’ять округiв, у котрих серби є бiльшiстю населення. Серби ж вимагають десять таких округiв. Справа тут не так в кiлькостi, як у тому, котрi мiстечка та селища увiйдуть до їхнього складу. Сторони не дiйшли згоди і щодо статусу мiсцевих органiв влади: албанцi вимагають, щоб вони були пiдпорядкованi урядовi в Пріштінi, а серби – щоб сербськi округи були в складi сербської адмiнiстрацiї.
Вiдкритим залишилося й питання кiлькостi сербських депутатiв у парламентi Косова: албанцi пропонують десять, серби – не менше двадцяти вiдсоткiв депутатського корпусу.
На думку сербських лiдерiв, майбутнє сербської громади в провiнцiї обумовлене децентралiзацiєю. На цьому сербська згода закiнчується, оскiльки окремi їхнi лiдери виступають за спiвробiтництво з албанцями, тобто зі владою у Пріштінi, iншi – за подiл провiнцiї на сербську та албанську частини. Бєлград офiцiйно виступає проти подiлу Косова. Проте уряд прем’єра Воїслава Коштуниці надає пiдтримку тим косовським сербам, котрi ухиляються вiд будь-яких зв’язкiв зі владою провiнцiї. Їхнi представники навiть не зустрiлися з Ахтiсаарi, оскiльки вважають, що єдиним заступником сербської громади в Косовi має бути бєлградська влада.
Спецiальний посланець генерального секретаря ООН не коментував заяв своїх спiврозмовникiв. Вiн коротко каже, що основна мета його мiсiї полягає в тому, щоб краще жили як албанцi, так i серби. Ахтiсаарi не пояснив, чому вiн пiсля вiзиту до Пріштіни не прибув до Бєлграда, як це бувало в минулому. На думку оглядачiв, причина в тому, що сербський уряд не готовий до будь-яких поступок щодо Косова.
А щодо остаточного статусу провiнцiї, то дiалог мав би продовжитися на початку вересня у Вiднi.