Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 00:11

Фінляндія розпочне підготовку угоди про вільну торгівлю між ЄС і Україною, але спочатку Україна має стати членом СОТ – експерт.


Марія Щур Прага, 30 серпня 2006 (RadioSvoboda.Ua) – Від жовтневого саміту ЄС-Україна Київ очікує сигналу щодо змісту майбутнього базового договору з Євросоюзом. Про це у столиці Фінляндії заявив міністр закордонних справ України Борис Тарасюк. Новий договір визначатиме відносини між Україною та ЄС після закінчення нинішньої Угоди про партнерство і співробітництво на початку 2008-го року. У Хельсінкі голова української дипломатії також заявив, що Україна очікує сигналу про початок переговорів про створення зони вільної торгівлі з ЄС. Про те, наскільки реалістичні такі очікування, розмова з дослідником фінського Інституту Міжнародних Відносин Аркадієм Мошесом.

Аркадій Мошес.
Пане Мошес, українські дипломати неодноразово наголошували, що вони очікують від нової угоди з ЄС підтвердження права і можливості для України стати в майбутньому членом Євросоюзу. Чи готова Фінляндія підготувати саме такий документ?

“Я не виключаю, але лише як крайній варіант, що якась згадка про перспективу членства у Європейському Союзі увійде до цього документу. Але я не думаю, що це дуже ймовірно. Тому що на сьогоднішній день домінуюча позиція у Європейському Союзі така, що, на жаль, Україну мають намір залишити поза межами Європейського Союзу”.

Міністр закордонних справ Фінляндії Ерккі Туоміойя під час спільної прес-конференції в Хельсинкі висловлював сподівання, що Україна у найближчому майбутньому стане членом СОТ, що дасть можливість розпочати переговори про створення зони вільної торгівлі. Скільки можуть тривати такі переговори, коли цю угоду можна буде підписати?

“Справа у тому, що без набуття формального членства у Світовій Організації Торгівлі, переговори про вільну торгівлю не мають великого практичного сенсу. Спочатку потрібно мати базове підґрунтя. Переговори ці будуть тривалими і складними, бо ціла низка продуктів, які Україна могла б конкурентноспроможно експортувати на ринки Європейського Союзу, це – саме продукти, від яких ЄС хотів би захиститися. Йдеться про вироби з металу, продукти сільського господарства, тобто товари, відносно яких ЄС діє як протекціоніст. Ці переговори можуть тривати як завгодно довго, тому я б не намагався вселяти зайвий оптимізм”.

Сьогодні на переговорах у Хельсинкі йшлося і про енергетичну політику Євросоюзу та безпеку постачання енергоносіїв. Беручи до увагу історично дуже близькі стосунки Фінляндії і Росії, як Євросоюз під головуванням Фінляндії реагуватиме на можливі загострення стосунків України і Росії на енергетичному ґрунті?

“Тут варто розділити ці питання. Європейський Союз після ускладнення українсько-російських стосунків у січні, "прокинувся" і усвідомив, що не можна складати усі яйця в один кошик і покладатися на Росію, тому я думаю, що ЄС займе витриману позицію. І Фінляндія, незважаючи на безумовно більшу пріоритетність для неї стосунків з Російською Федерацією, намагатиметься не допустити наростання конфліктності у тому ступені, в якому це буде можливо.

Але, безумовно, те, що стосується фінського головування, стосунки з Росією для Фінляндії є набагато важливіші, ніж з Україною. І ще потрібно врахувати такий момент, що маючи дуже обмежені дипломатичні ресурси, Фінляндії доводиться мати справу з багатьма проблемами, що виникають на Близькому Сході та інших регіонах світу, після чого просто не залишається дипломатичної енергії, щоб вирішувати всі інші питання”.
XS
SM
MD
LG