Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 14:19

Проблеми української освіти в Іспанії.


Людмила Литовченко Прага, 5 вересня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Заробітчани тоді стають діаспорою, коли на еміграції в рамках громадської організації виникає школа, вважає президент Асоціації українців іспанського регіону Мурсія Лариса Пономаренко. На сьогоднішній день в Іспанії діє 5 українських шкіл і ще дві мають відкритися до 1-го жовтня, до початку навчального року.

Мурсія – це місто на півдні Іспанії з населенням 300 тисяч осіб. Тут у родинах українських емігрантів-заробітчан проживає 700 дітей шкільного віку і лише 60 з них відвідує українську недільну школу. Що заважає дітям вивчати рідну мову, культуру, історію далеко від Батьківщини? Президент асоціації українців регіону Мурсія Лариса Пономаренко вважає, що причин кілька: деякі батьки вважають, що достатньо того, що дитина чує вдома українську мову, а освіту має здобувати в іспанській школі. Заробляючи копійку здебільшого тяжкою працею, не всі батьки знаходять час у неділю, щоб приділити увагу дитині, завезти її до школи й забрати додому. Ще однією проблемою українських шкіл в Іспанії є відсутність диплому про освіту, який би визнавала і Україна, й Іспанія. Та основна причина, на думку пані Лариси, це недостатня увага з боку України до своїх громадян, котрі працюють за кордоном:

“Ми, хоч і є громадянами України, не отримували ніякої допомоги. Здається, що нас не помічали, тому що програм для недільних шкіл нема, підручників... наприклад, був випадок, коли минулого року Міністерство освіти України було готове виділити підручники, але Міністерство закордонних справ не знайшло коштів, щоб їх переправити до українських громад. І якби дійсно була співпраця з українською державою, повірте мені, 90 % дітей відвідували б українську школу”.

Велику надію щодо розвитку такої співпраці члени Асоціації українців Іспанії покладають на підтримку держави та Світових українських громадських організацій, об’єднаних у Світовий конгрес українців, делегатами та гостями якого минулого місяця в Києві було 11 членів Асоціації.

Лариса Пономаренко: “Ми дуже задоволені, що на нас, нарешті, звернули увагу. Було проведено ряд зустрічей. Наприклад, на зустрічі з Сухолитким Омеляном Степановичем з департаменту міжнародного співробітництва та європейської інтеграції при Міністерстві освіти України. Якраз він разом з Інститутом інноваційних технологій та змісту освіти повідомили, що вже ухвалене рішення про створення Міжнародної української школи”.

Про те, що являтиме собою Міжнародна українська школа, на прохання РС розповідає пан Сухолиткий:

"Школа ще не створена, але вона створюється. Є робоча група, яка працює над статутними документами. Для чого вона створюється? У таких країнах, як Португалія, Іспанія, Італія, Греція працює багато наших земляків, з ними приїздять їхні діти. Більшість із них, ми все таки надіємося, що повернуться в Україну і їм же треба продовжити навчання у вузах України, а для того треба мати документ про здобуття повної середньої освіти. Щоб не створювати українські школи в кожній окремій країні, де працюють українці, з’явилася ідея створити Українську міжнародну школу, яка координуватиме роботу всіх україномовних шкіл за кордоном. Школа розроблятиме навчально-методичну базу, будуть створювати електронні підручники. Школа матиме вчителів-консультантів, які за контрактом працюватимуть і вони будуть виїжджати на запрошення українських шкіл за кордоном і проводитимуть там відповідну навчально-методичну роботу і з учнями, і з вчителями. Прийматимуть іспити-тести в учнів з тим, щоб потім видати їм атестат про повну середню освіту України”.

Про створення Міжнародної української школи розповів заввідділу департаменту міжнародного співробітництва та європейської інтеграції при Міністерстві освіти України Омелян Сухолиткий.

Отже, перший крок до зближення України й діаспори в галузі освіти зроблено. Які будуть результати – покаже час.
XS
SM
MD
LG