Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 02:55

Екзорцисти проти бісів у сучасному світі.


Віктор Єленський

Слухати:

Київ, 5 вересня 2006 року

Віктор Єленський: Коли є свобода вибору – обирають свободу!

На хвилях Радіо Свобода щотижнева програма “Свобода совісті” та я, її ведучий Віктор Єленський.

Оприлюднені нещодавно секретні архіви Ватикану містять чимало справжніх сенсацій. Серед них свідчення про те, що папа Римський Пій ХІІ під час Другої Світової війни намагався дистанційно вигнати диявола з Гітлера.

Нинішній головний екзорцист при Святому Престолі Габріеле Аморт не має сумніву: і Адольф Гітлер, і Йосиф Сталін були одержимі дияволом.

Вигнання диявола, бісів, нечистої сили з людини відгонить середньовіччям і асоціюється із вогнищами посеред залюднених майданів, химерними казематами й ланцюгами.

Між тим християни вірять у нечисту силу, у диявола і демонів. І водночас вірять у чудодійну силу молитви і звернення до Бога, Який здатний звільнити людину від одержимості цими духами. Практика вигнання цих духів називається екзорцизмом (від грецького ехо, тобто поза).

Колумбійський священик здійснює чин екзорцизму.
Практика вигнання бісів відома дуже і дуже давно. Ми зустрічаємо її і у Старому Заповіті, де Давид своєю грою на гуслах звільняє від злих духів царя Саула, і у Новому Заповіті. Ісус Христос прямо закликає своїх учнів: виганяйте бісів! Він виганяє бісів з великої кількості біснуватих, він звільняє Марію Магдалину від семи бісів, він, нарешті, як пам’ятаєте, дозволяє бісам, що полишили двох нещасних, вселитися в свиней.

В ранній Церкві обряд хрещення язичників включав у себе вигнання з них злих духів.

У середні віки під час хрещення немовляті тричі дули в обличчя, промовляючи: “Вийди, нечистий дух, поступися місцем для Духа Святого”.

Поширеними були, щоправда, і випадки, коли одержимого зцілювали механічним впливом на його чи її тіло. Тобто, намагалися побиттям, кровотечею, незносними запахами примусити біса полишити тіло хворого.

В Православній церкві вигнання бісів називаються “відчиткою”. Чин вигнання бісів можна знайти у знаменитому “Требнику Петра Могили” 1646 року.

Екзорцистська практика є доволі поширеною у пятидесятницькому і харизматичному рухах.

Сучасні екзорцисти б’ють на сполох: вони вважають, що число людей одержимих у сучасному світі збільшується з року в рік. Карколомно зростає і кількість усілякого роду сатанинських утворень, які вже створили таке собі інтернетне сатаніське братство.

Римський кореспондент Радіо Свобода Наталка Кудрик каже, що це все викликає величезне занепокоєння з боку Апостольської Столиці.

Наталка Кудрик: Головний екзорцист при Святому Престолі Ґабріеле Аморт говорить про зв’язок віруючої людини і про її можливу одержимість дияволом, котрий на початку третього тисячоліття проявляє себе з великою силою. Збільшуються забобони та марновірство, диявольському впливу яких і піддаються люди.

Говорить отець Аморт.

Ґабріеле Аморт: Необхідно зазначити, що екзорцизм – це те, у що ви маєте вірити. Адже трапляються речі, які людський розум не в змозі пояснити, натомість ключі до розв’язання дає Біблія. Відразу наголошую на зв’язку екзорцизму з біблійським вченням, бо сама свідомість ніколи не збагне деяких феноменів, і тільки за допомогою Біблії можна поглибити наше розуміння.

Наталка Кудрик: Багато хто запитує, що ж воно таке екзорцизм, як виявляє себе нечиста сила, і як залишає вона душу людини?

Ґабріеле Аморт: Екзорцизм - це особлива молитва, створена в ім’я Церкви, щоб звільнити особу, уражену присутністю диявола чи впливом нечистої сили. Така молитва сильніша, ніж звичайна молитва-прохання про допомогу.

Наталка Кудрик: Священик вважає, що справжні випадки біснуватості трапляються рідко і їх варто відрізняти від звичайного психічного захворювання. Тому напередодні обряду екзорцизму, він вимагає ретельного медогляду пацієнта.

Класичними ознаками екзорцизму вважають вияв суб’єктом надзвичайної фізичної сили або раптове уміння говорити іноземними мовами, яких раніше він не знав.

Ґабріеле Аморт: Диявол є чистим духом (puro spirito), котрого не видно. Якщо тільки не помітні його діяння. Тому це страждання, які переживає людина. І медики не можуть цього ні розпізнати, ні тим більше, вилікувати.

Наталка Кудрик: Під час екзорцизму, як розповідає отець, диявол устами одержимого розмовляє зі священиком, лає його і відмовляється покинути жертву, але в результаті палких молитов екзорциста врешті-решт здається.

Римський екзорцист переконаний в існуванні диявола. І він, за словами отця Аморта, може заволодіти душею не тільки окремої особи, але й групи людей чи цілої нації. У зв’язку з цим католицький священик говорить про присутність диявола у сучасній історії.

Ґабріеле Аморт: Я наприклад переконаний, що нацисти були одержимі дияволом. Досить подумати, що зробили такі постаті, як Сталін, Гітлер... Звичайно, всі вони були одержимі дияволом. Це видно з їхніх дій, їхньої поведінки. Тому ми повинні захищати суспільство від демонів.

Наталка Кудрик: Згідно з оприлюдненими документами Ватикану, під час Другої Світової тодішній папа Римський Пій XII намагався на відстані вигнати диявола з Гітлера. Але це було безрезультатно.

На думку екзорциста Аморта, спроби вигнати біса на відстані рідко бувають успішними. “Можна молитися за когось на відстані, але в даному випадку це буде неефективно,” - вважає головний екзорцист при Святому Престолі отець Ґабріеле Аморт.

Віктор Єленський: Як виглядає між тим практика вигнання духів з точки зору медичної науки?

От що говорить з приводу екзорцизму психіатр, доктор медичних наук Олена Карагодіна.

Олена Карагодіна: Психопатологічні феномени, що виникають під час екзорцизму, розглядаються в психіатрії як різновид станів одержимості. Схожі феномени спостерігаються в різні часи і в різних культурах.

Загалом симптоматика таких станів представлена порушенням кількох сфер психічної діяльності. Тут можна відзначити розлади сприйняття, мислення, свідомості, а також психосоматичні розлади, що пов’язані з порушеннями вегетативної регуляції.

Можна виділити, принаймні, дві категорії причин, що зумовлюють розвиток такого стану. Це ендогенні або внутрішні причини або екзогенні або зовнішні.

До ендогенних причин належать переважно біологічні чинники, що спричиняють розвиток більш тяжких хронічних розладів переважно з галюцинаціями та маячіннями.

До екзогенних причин слід віднести перш за все психогенні чинники, що призводять до так званих пограничних станів.

Важливо також зазначити, що до розвитку симптомів, які спостерігаються під час екзорцизму, особливо схильні особи зі специфічними особистісними рисами: надто емоційні, піддатливі навіюванню, схильні до екзальтації.

З іншого боку, згідно з даними соціокультурних досліджень в психіатрії, виникнення такої симптоматики опосередковане певним культурним контекстом: системою переконань і способом життя. Прояви одержимості пов’язані з традиціями. Наприклад, традиційна культура таджиків визнає існування кількох різновидів духів, які вважаються причиною різних розладів, і лише окремих з них можна позбутися шляхом екзорцизму.

Віктор Єленський: Щоправда, багато хто у Православній церкві дуже скептично ставиться до практики вигнання бісів. Такі люди наполягають на тому, що екзорцизм розквітнув у Ранній християнській церкві через ті особливі дари, котрі подав їй Господь саме в той час.

Пізніше поставлення екзорцистів було припинено.

Православна церква, говорять такі богослови, виходить з того, що перемога над дияволом, дається людині християнським способом життя, молитвою, постом і смиренням. Бісів можуть виганяти лише святі, підкреслюють вони, і то не всі, а ті, на кого вказав Сам Господь.

Святитель Ігнатій Брянчанінов, який жив у ХІХ столітті, скаржився на душезгубне акторство і прикру комедію, тобто на старців, які беруть на себе роль старців стародавньої церкви, не маючи для цього жодних дарів згори.

Нині також вистачає священиків, які виявляють готовність зійтись у двобої з ворогом людського, не надто замислюючись над тим, що для цього потрібні особливі духовні дари.

Екзорцизм – не ворожбитство. До такого висновку дійшла кореспондент Радіо Свобода Галина Терещук, яка спілкувалася із ченцями і ієромонахами, що здійснюють чин вигнання диявола.

Галина Терещук: “Національною проказою” України вважає настоятель Колодіївського монастиря, що на Тернопільщині, ієромонах Григорій Планчак ворожбитство, основою якого є заздрість. Люди зазнають страждань, руйнують свої долі. Отець Григорій каже, що кожен буде суджений не тільки за зло, яке вчинив, а й за добро, яке міг зробити, але не зробив.

Душпастир покликаний допомогти людині зцілитись і віднайти внутрішню гармонію. Священик, який займається екзорцизмом, повинен мати велику силу, чутливість до присутності Бога, бути мудрим, тонким психологом, аби бути здатним розрізнити психічні недуги людини від одержимості, аби звільнити її від поневолення сатаною.

Доволі часто медицина безсила - хвороба знаходиться поза її і допомога священика-екзорциста стає справжнім порятунком для людини.

Таке чудо зцілення можна побачити під час сеансу екзорцизму чи то у Почаївському чи Колодіївському монастирях, чи у церкві Святого Михаїла у Львові, де служать отці-студити. Люди, які корчились від болю, кричали, стогнали, оздоровлюються на очах.

Нині дуже багато одержимих людей, тих, які мають потребу у духовному лікуванні більшу, аніж у медичному, як каже у розмові ієромонах-студит Олександр Приліп.

Втім, лише поодинокі священики здатні лікувати від такої недуги. Але дуже багато отців, скажімо, на Львівщині беруться за екзорцизм, не маючи ані належної підготовки, ані поняття важливості і відповідальності такої праці. Тому вище керівництво Греко-католицької церкви дуже ретельно і обережно ставиться до практикувань екзорцизму.

Ієромонах Олександр Приліп не вживає до себе означення екзорцист. Він воліє говорити, що просто лікує людей молитвою. Монах приймає людей при їхньому зверненні до нього. Каже, що останнім часом дуже зросла кількість людей із психічними розладами. Українці стали роздратовані, не мають внутрішнього спокою, перебувають у депресивному стані. А до людей зневірених і слабких легко чіпляється зло.

“Саме гріх поневолює розум, волю, впливає на долю і життя людини,” - зауважує ієромонах Олександр.

Олександр Приліп: Через гріхи на нас можуть впливати злі сили, злі люди. Коли ми звільняємось від гріхів, наша душа тоді під покровом Божої благодаті. Церква має літургічні молитви, які зі сторони дають силу до життя.

Для прикладу, якщо взяти молитву Великий екзорцизм, яка читається за благословення єпископа-ординарія священиком від імені Христа, який приказує, аби зла сила звільнила ту особу, над якою читається молитва.

Чи малий екзорцизм - це молитви, які може читати кожен священик над хворою людиною чи поневоленою злом. Це дуже важливо, щоб ми це практикували.

Саме молитви на оздоровлення, від зла, молитва за подружжя бездітне і усіляких недуг нині дуже потрібні людям.

У молитві важливо, щоби особа вірила, що їй Господь може допомогти, що це найкращий лікар душі і тіла, важливо, щоб людина молилась і вірила, що через особу священика Господь може їй допомогти.

Галина Терещук: “Церква у жодному випадку не відкидає допомоги лікарів,” - зазначив ієромонах Олександр. Але духовенство застерігає від магії та чаклунства.

Олександр Приліп: Цілителів, ясновидців, тих, які прикриваються іменем Бога, послуговуються церковною атрибутикою, а по суті вони є слугами злої сили і ще більш негативно впливають на душу. Людина заплутується і їй важко вийти з кола, яке важко розірвати.

Галина Терещук: Така допомога не від Бога, ворожбитство поневолюють злом, а воно перекидається на усю родину. На сеанси екзорцизму їздять люди різного віку, матеріального достатку. У день, коли відбувається екзорцизм, біля монастирів, можна зауважити, дуже дорогі автомобілі, але усі прагнуть віднайти життєву рівновагу, внутрішній спокій і позбутись зла.

Втім, молитви отця-екзорциста недостатньо без віри самої людини, її бажання змінитись і нести у житті любов та добро.

Віктор Єленський: Адже, як кажуть досвідчені пастирі, борня з бісами вимагає граничного напруження не лише духовних, але й фізичних зусиль. Бували випадки, коли священика після відчитки розбивав інсульт або серцевий напад. При чому колосальна напруга вимагається не лише від екзорциста, але й від людини, яка хоче позбутися диявола.

Зараз ви почуєте реальні звуки, записані під час чину вигнання бісів священиком.

Віктор Єленський: Розповідає вященик-екзорцист з Донецька Василь Пантелюк.

Василь Пантелюк: Деколи я приймаю хворих. І завжди це кожна середа, коли у нас відчитки-екзорцизми з благословення владики. Це потребує спеціальної підготовки. Люди повинні поститися хоча б три дні, обов’язково сповідуватися, прийняти святе причастя перед цим, очистити душу, а також, щоб люди прийшли на молитви вінчані (той, хто вже має сім’ю), бо то є особливий рівень молитов - треба стати достойно перед Господом Богом.

Віктор Єленський:

У книзі теолога і релігієзнавця Антоніо Мартінеллі наводяться сім умов, які, на його думку, є цілковито необхідними для екзорциста. Він передовсім не повинен прикликати диявола, під час вигнання бісів не треба вимовляти незнайомі слова, а також спотворювати вимовлені слова, не можна використовувати жодні інші знамення, окрім хреста, не треба вірити у чудодійність якихось зовнішніх ознак і, головне, екзорцист повинен цілком віддатися на волю Божу – від Нього і тільки від Нього залежить успіх або неуспіх вигнання нечистих сил.

Інші священики кажуть, що вигнання бісів є справою цілком легітимною з точки зору християнської традиції.

Екзорцист – не колдун, підкреслюють вони. Він не вдається до якихось там камлань, не спалює на жертовнику трави і риб’ячі кістки, не закопує в землю жаб’ячу шкіру. Його сила в молитві.

При цьому священик, який підходить до людини, котра є одержимою дияволом, повинен переконатися, що той саме одержимий, а не душевнохворий. Розрізнення компетенції, де вона належить священнослужителям, а де все ж таки психіатрам, є гранично важливим. Подеколи священики говорять, що такими ознаками може слугувати істеричне відторгнення священних символів: розп’яття, наприклад, чи категорична відмова від таїнств, а також захоплення сатанізмом і заяви про готовність служити Сатані.

Священики, які служать на великих міських парафіях, розповідають, що біснуватість виявляється, буває, коли людина підходить до чудотворних ікон, коли її кроплять святою водою чи помазують освяченим єлеєм.

Священик-екзорцист отець Василь далі.

Василь Пантелюк: Якщо є дух, то є реакція на молитву, на святу воду, на сповідь, на святе причастя, бо для нього це є гибель. Якраз ці прояви найбільше проявляються у храмах. Під час кадіння на ладан може бути певна реакція у диявола. А якщо, наприклад, психічні захворювання, то таких реакцій немає. Людина не може логічно відповідати на питання, осягати те, де вона знаходиться, в якому місці – це вже є певні психічні відхилення.

Правда, деколи бувають, як би сказати, і психічні захворювання, і одержимість.

Віктор Єленський: Так три роки тому суддя округу Мілуокі у Сполучених Штатах засудив до тюремного ув’язнення священика Церкви Апостольської віри за ненавмисне вбивство під час екзорцизму. Священик понад годину пролежав на грудній клітині 8-річного хлопця, який, на його думку, був одержимим злими духами. Зрештою хлопець помер від задухи.

Між тим у римському університеті Рontifical Regina Apostolorum було прочитано чотирьохмісячний курс “Екзорцизм і молитва до звільнення”. Мета курсу – це підготовка фахівців Католицької церкви з вигнання диявола. Викладачі попередили 120 священиків і ченців, які зібралися для навчання: не кожний з них буде здатним виганяти бісів, але вони зможуть відрізняти присутність злих духів від звичайних психічних проблем.

Це була програма “Свобода совісті” і я, її ведучий Віктор Єленський.

До наступного вівторка, шановні слухачі!

Говорить Радіо Свобода!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG