Сергію, перш за все, вітаю із закінченням великої роботи. Скільки вона тривала, і хто її фінансував?
Починалася ця робота років 30 тому, коли білоруська педагог, учителька в Канаді Валентина Пашкевич почала збирати матеріали для словника. У 70х роках у Канаді вийшов двотомний підручник "Fundamental Belorussian", де був маленький словничок у кінці. І ось вона цей словник наростила. І пізніше інші діячі білоруської еміграції, інтелектуальне ядро, зібралися разом у таку редакційну колегію, і воно довело цей словник до певного більш просунутого етапу. А дев’ять років тому я почав його загальну редакцію. І ось, нарешті, ця робота закінчена. Фінансували її різні громадські організації білоруської діаспори, більше за всіх Білоруський Інститут Науки і Мистецтва, який базується у Нью-Йорку.
Тобто жодна державна організація, ані в Білорусі, ані за кордоном своїх грошей до створення цього словника не додала.
Ну, виходить, що так. Це свідчить про ситуацію в Республіці Білорусь, де такий словник найперше мав би з’явитися. Але такий словник, перший англійсько-білоруський словник такого масштабу з’явився цілком завдяки зусиллям білоруської еміграції.
Перший українсько-англійський словник, як мені вдалося з’ясувати, з’явився десь на початку минулого століття. Чому білорусам довелося чекати на свій словник ще 100 років?
Тут, на жаль, треба зазначити, що така ситуація була у суспільстві, що білоруська мова, навіть на відміну від України, де ситуація була трошки кращою, ніколи не була у загальному державному використанні. Коли б створення та видання такого словника було б державною необхідністю, чи навіть суспільною необхідністю. Білоруська мова залишалася мовою доволі маргінальною.
Зважаючи на те, що ти зараз сказав, чи вдалося представити цей словник його майбутнім користувачам, і чи є вже перші відгуки на нього?
Словник щойно з’явився, буквально 10 днів тому ми винесли перші примірники з друкарні. Він тільки почав поширюватися у Білорусі, і 21 вересня, тобто через два тижні, у Мінську відбудеться офіційна презентація.
Я помітила, що у словнику використовується американський варіант англійської мови, а як щодо білоруської? Вона, здається, також існує в кількох варіантах?
Тут усе було визначено тим, хто створював цей словник. Його створювала білоруська еміграція, яка не прийняла реформи білоруської мови 1933 року, яка призвела до певної «сов’єтизації» білоруської мови, наблизила її максимально до російської. Вони залишилися на позиціях того класичного варіанту білоруської мови, і еміграція, природно, іншого варіанту і не могла вживати. А тому, що більшість еміграції живе у Сполучених Штатах Америки, там уживається саме американський варіант англійської мови.
Наскільки такий словник буде зрозумілий своїм майбутнім користувачам у Білорусі, і наскільки він буде конкурентоспроможним у російськомовному середовищі, яке ще досі панує у Білорусі?
Що стосується того неофіційного варіанту білоруської мови, то він не настільки відрізняється від офіційного, щоб це комусь ускладнювало розуміння. А щодо суперництва з російською мовою, яка панує у суспільстві, 80% білорусів вважають білоруську мову рідною. Дуже часто йдеться лише про символічний акт, бо вони користуються в побуті російською мовою, але і для них це важлива символічна подія - поява такого словника. І вони обов’язково будуть ним користуватися, бо білоруська мова для білорусів близька, навіть якщо вони її не вживають.
Чи тобі відомо про підготовку до публікації у Білорусі якихось інших двомовних словників?
Раніше видавалися переважно лише російсько-білоруські та білорусько-російські словники. Нещодавно, кільки років тому вийшов також доволі товстий, сторінок на 900, польсько-білоруський, є українсько-білоруський словник, так само більш-менш такого масштабу. А зараз всі гроші з продажу цього англійсько-білоруського словника підуть на видання наступного словника, такого ж за розміром, близько 1000 сторінок, німецько-білоруського. Бо такі словники вже давно готові, і лежать просто, бо на їх видання ніколи не було грошей. Держава їх не фінансувала, а самі їхні автори просто були неспроможні їх видати. І ось тепер ми сподіваємося, що така ланцюгова реакція, чи ефект доміно, чи як його назвати, запрацює, і ці словники самі на себе почнуть заробляти.
Починалася ця робота років 30 тому, коли білоруська педагог, учителька в Канаді Валентина Пашкевич почала збирати матеріали для словника. У 70х роках у Канаді вийшов двотомний підручник "Fundamental Belorussian", де був маленький словничок у кінці. І ось вона цей словник наростила. І пізніше інші діячі білоруської еміграції, інтелектуальне ядро, зібралися разом у таку редакційну колегію, і воно довело цей словник до певного більш просунутого етапу. А дев’ять років тому я почав його загальну редакцію. І ось, нарешті, ця робота закінчена. Фінансували її різні громадські організації білоруської діаспори, більше за всіх Білоруський Інститут Науки і Мистецтва, який базується у Нью-Йорку.
Тобто жодна державна організація, ані в Білорусі, ані за кордоном своїх грошей до створення цього словника не додала.
Ну, виходить, що так. Це свідчить про ситуацію в Республіці Білорусь, де такий словник найперше мав би з’явитися. Але такий словник, перший англійсько-білоруський словник такого масштабу з’явився цілком завдяки зусиллям білоруської еміграції.
Перший українсько-англійський словник, як мені вдалося з’ясувати, з’явився десь на початку минулого століття. Чому білорусам довелося чекати на свій словник ще 100 років?
Тут, на жаль, треба зазначити, що така ситуація була у суспільстві, що білоруська мова, навіть на відміну від України, де ситуація була трошки кращою, ніколи не була у загальному державному використанні. Коли б створення та видання такого словника було б державною необхідністю, чи навіть суспільною необхідністю. Білоруська мова залишалася мовою доволі маргінальною.
Зважаючи на те, що ти зараз сказав, чи вдалося представити цей словник його майбутнім користувачам, і чи є вже перші відгуки на нього?
Я помітила, що у словнику використовується американський варіант англійської мови, а як щодо білоруської? Вона, здається, також існує в кількох варіантах?
Тут усе було визначено тим, хто створював цей словник. Його створювала білоруська еміграція, яка не прийняла реформи білоруської мови 1933 року, яка призвела до певної «сов’єтизації» білоруської мови, наблизила її максимально до російської. Вони залишилися на позиціях того класичного варіанту білоруської мови, і еміграція, природно, іншого варіанту і не могла вживати. А тому, що більшість еміграції живе у Сполучених Штатах Америки, там уживається саме американський варіант англійської мови.
Наскільки такий словник буде зрозумілий своїм майбутнім користувачам у Білорусі, і наскільки він буде конкурентоспроможним у російськомовному середовищі, яке ще досі панує у Білорусі?
Що стосується того неофіційного варіанту білоруської мови, то він не настільки відрізняється від офіційного, щоб це комусь ускладнювало розуміння. А щодо суперництва з російською мовою, яка панує у суспільстві, 80% білорусів вважають білоруську мову рідною. Дуже часто йдеться лише про символічний акт, бо вони користуються в побуті російською мовою, але і для них це важлива символічна подія - поява такого словника. І вони обов’язково будуть ним користуватися, бо білоруська мова для білорусів близька, навіть якщо вони її не вживають.
Чи тобі відомо про підготовку до публікації у Білорусі якихось інших двомовних словників?
Раніше видавалися переважно лише російсько-білоруські та білорусько-російські словники. Нещодавно, кільки років тому вийшов також доволі товстий, сторінок на 900, польсько-білоруський, є українсько-білоруський словник, так само більш-менш такого масштабу. А зараз всі гроші з продажу цього англійсько-білоруського словника підуть на видання наступного словника, такого ж за розміром, близько 1000 сторінок, німецько-білоруського. Бо такі словники вже давно готові, і лежать просто, бо на їх видання ніколи не було грошей. Держава їх не фінансувала, а самі їхні автори просто були неспроможні їх видати. І ось тепер ми сподіваємося, що така ланцюгова реакція, чи ефект доміно, чи як його назвати, запрацює, і ці словники самі на себе почнуть заробляти.