Башти Кремля."Те що сталося сьогодні, ще раз підкреслює актуальність пропозиції Росії – об’єднати зусилля міжнародного співтовариства у боротьбі з терором, з цією чумою ХХІ століття. Росія не з чуток знає, що таке терор і тому ми краще всього розуміємо почуття американського народу."
Глава Кремля відразу публічно оголосив про прямий зв’язок ударів терористів 11 вересня на США з діями чеченських сепаратистів. Чеченські партизани дійсно провели серію терористичних атак в Росії задовго до офіційного оголошення США глобальної війни з терором. Це мало місце і в 1995 році в Будьоновську, коли внаслідок терористичної операції організованої чеченським польовим командиром Шамілем Басаєвим загинуло близько 170 заручників. Інші масштабні теракти мали місце в Росії в 1999 році / Москва, Буйнкаськ , Волгодонськ/, в 2002 році - в одному з московських театрів, в 2004 році - жахливий теракт в Беслані і серія вибухів в московських станція метро. Після подій 11 вересня Джордж Буш знайшов у особі Владіміра Путіна вірного союзника. Кремль підтримав анти-терористичну операцію США і його союзників в Афганістані, погодився на присутність американських сил в Середній Азії. Разом з тим російська влада посилила боротьбу проти партизанів на Північному Кавказі афішуючи це, як власний вклад у боротьбу з терором. Цю війну Росії у власному домі, котра триває і сьогодні, Захід з самого початку засудив як брутальну анти-сепаратистську кампанію. Але Кремля оцінює власні дії на Північному Кавказі, як вклад у глобальну протидію світовому терору, а західна критика цих антидемократичних дій Росії поволі ставала все слабшою. Ось якою бачить роль Росії після атак терористів 11 вересня колишній речник промосковського чеченської адміністрації, а нині керівник московського Фонду Анти-терор Руслан Мартаґов:
"Дата 11 вересня стала раптовим подарунком пану Путіну. Якраз з цього часу боротьбу з чеченських сепаратистським рухом на Північному Кавказі він почав називати боротьбою з міжнародним тероризмом. Якщо до цього часу його на Заході сприймали як якогось – "души, кінчай, мочи", то після подій 11 вересня йому якимось чином вдалося протиснутися в категорію борців з міжнародним тероризмом."
З 11 вересня Росія невтомно щоразу наголошувала на безпосередніх зв’язках між чеченськими сепаратистами та Аль – Каєдою та намагалася "прив’язати" до тих, хто підтримує терористів, невгодні їй режими у сусідніх країнах, таких, як Грузія. Про-кремлівські експерти на кшталт Серґея Маркова вважають "успіхи" Путіна в Чечні повчальними:
"Американцям та інші країнам необхідно детально вивчити чеченську кампанію, поведінку Кремля і брати приклад."
Хоча незалежні експерти переконані, що брутальність російської влади в Чечні лише підсилила екстремізм в різних реґіонах Росії і обіцянки Кремля "покінчити" з терористами не були виконані, безпеки в країні не відновлено і це сьогодні "б’є" по путінському режимові. Окрім того, російська влада використала привід глобальної боротьби з терором для наступу на демократичні свободи в країні. Ось що каже директор московського Інституту з вивчення глобальних проблем Борис Каґарлицький:
"Для російського політичного істеблішменту з’явилася чудова можливість контролювати пресу. Не випадково якраз після 11 вересня 2001 року розпочинається систематичне придушення свободи преси в Росії.".
Експерти сьогодні вважають, що як тільки Кремль досить використав привід війни з терором у власних цілях вдома, він обмежив підтримку США у їхній війні зі світовим терором і не вважає себе їх союзником у війні в Іраку чи у зусиллях Америки щодо Ірану, нинішній режим якого в США йменують частиною світової "вісі зла".