Південна Осетія проведе референдум про незалежність.

Президент невизнаної республіки Південна Осетія Едуард Кокойти вирішив провести референдум про незалежність одночасно з президентськими виборами, призначеними на 12 листопада. Про це у понеділок оголосила речниця південно-осетинського уряду Ірина Ґлаґолєва. Офіційної реакції на це з Тбілісі ще не було, але один з депутатів грузинського парламенту назвав майбутній референдум “агонією режиму Кокойти”.

На початку вересня загострилася ситуація між центральним урядом у Грузії та адміністрацією Південної Осетії. 3 вересня осетинські військові обстріляли грузинський вертоліт, в якому перебував міністр оборони Грузії Іраклій Окруашвілі. А ще через кілька днів відбулася перестрілка між осетинськими міліціонерами та грузинськими військовими, в результаті якої з обох боків були жертви.

Однак напруження ситуації в зонах заморожених конфліктів не дивує західних аналітиків. Експерт вашингтонського дослідницького центру Інституту Гадсона Зейно Баран в інтерв''ю Радіо Свобода сказала, що посилення тертя може бути пов’язане з важливими міжнародними форумами, на яких сторони у конфліктах мають намір звернути на них увагу світових лідерів:

“Ми очікували напруження після саміту Групи Восьми та напередодні щорічної конференції ООН, що має проходити в Нью-Йорку упродовж наступних кількох тижнів, бо ООН – це добра можливість знову поставити всі ці питання на порядок денний. Також для Грузії дуже важливо продемонструвати прогрес перед самітом НАТО в Ризі. Тому зараз різні сили у Тбілісі, в сепаратистських регіонах та у Москві починають привертати увагу до цих регіонів”.

На думку експертів, референдум у Південній Осетії та подібний референдум у Придністров’ї не змінить напрямок вирішення заморожених конфліктів, бо світова спільнота не визнає їхніх результатів. Як і раніше, міжнародні організації та західні уряди вимагатимуть вирішення конфліктів на основі збереження територіальної цілісності країн.

Тому, за словами Зейно Баран, посилання керівництва Південної Осетії, Придністров’я чи Абхазії на досвід Чорногорії, чи майбутнє ймовірне відділення Косова від Сербії, не мають під собою жодних підстав. Адже на її думку, на Балканах, на відміну від Кавказу, чи Молдови, не було третьої сили, яка була б зацікавлена у відділенні цих територій. Інші експерти вказують на те, що майже все керівництво сепаратистських регіонів має російські паспорти, а економіка цих невизнаних республік базується на контрабанді через російський кордон.