Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 07:04

Які зміни очікують інформаційний простір України.


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на ваш комп''ютер для подальшого прослуховування слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження, відкрийте його двічі клацнувши на ньому мишкою.

Гості Свободи: народні депутати України, голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова і інформації Андрій Шевченко (фракція БЮТ) та заступник голови комітету Верховної Ради з питань свободи слова й інформації Ганна Герман (фракція Партії регіонів).

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)

Ведуча: Юлія Жмакіна
Юлія Жмакіна: Сьогодні закінчилася епоха. Ціла епоха в інформаційному просторі Івана Чижа, голови Держкомтелерадіо. Його добровільну відставку прийняла сьогодні Верховна Рада.

Опоненти Чижа називали його "атавізмом" у сучасному медійному світі. Яка епоха прийде на зміну з огляду на внесення прем’єр-міністром Віктором Януковичем кандидатури Едуарда Прутника, свого близького соратника, на посаду голови Держкомтелерадіо?

Створення громадського телебачення і радіо на базі державних, роздержавлення ЗМІ, свобода слова, мовне питання у мас-медіа - усі ці питання ми й обговорюватимемо.

Втім, насамперед, що йде з Чижем?
Андрій Шевченко: Для мене як для журналіста епоха Чижа завжди буде асоціюватися з цензурою, з темниками, з тими роками, коли журналістика була повністю поставлена на коліна, і коли ті люди, які за посадою мали б захищати журналістів, нічого не робили.

А також епоха Івана Чижа – це, на жаль, період повної деградації державного телебачення і державного радіо.

В’ячеслав Піховшек: З Чижем я безпосередньо по роботі не стикався, тому те, який він у роботі був, я не знаю. І тепер я бачу, що й знати не буду.

Я сказав би, що в діяльності Чижа можна розглядати дві епохи. Одна епоха – це під час Кучми, а друга епоха вже під час Ющенка. І я сказав би, що я не бачу суттєвих відмінностей у роботі Чижа між епохою Кучми і між епохою Ющенка.

Андрій Шевченко: Я, до речі, підтримав би Славу в одному, що насправді ще одна особливість: за цей час повністю нівельована роль Держтелерадіо. Він фактично усунувся від реального впливу на процеси в телебаченні і радіомовленні, хоча не усунувся від фінансових потоків. Але це інша історія.

Наступником І.Чижа буде Е.Прутник.

Для початку я пропоную послухати, хто такий Едуард Прутник. Його коротка біографія.


Прутник Едуард Анатолійович народився 15 січня 1973 року у місті Селідово Донецької області.

Одружений. Проживає в Києві.

1996 року закінчив Московський державний університет. З 1998 по 2002 роки, працюючи депутатом Донецької обласної ради, Едуард Прутник паралельно навчається у Донецькому держуніверситеті. В результаті 2001 року молодий депутат отримує другу вищу освіту за спеціальністю фінанси та кредит.

2002 рік. Едуард Прутник - заступник голови Донецької облдержадміністрації, яким на той час працював не хто інший, як Віктор Федорович Янукович.

Коли ж Віктор Федорович був призначений на нову посаду в столиці, говорять, що саме Едуарда Прутника, “впливові донеччани” відправили, як “додатковий канал контролю за висуванцем”.

Е.Прутник вважається довіреною особою «людини №2» серед донеччан, президента ФК «Металург» та особистого друга Рената Ахметова Бориса Колесникова.

Як наслідок, з грудня 2002 року Едуард Прутник стає економічним радником нового прем’єр-міністра.

Член політвиконкому Партії регіонів вважається одним із основних ідеологів Партії регіонів.

За даними західної преси, під час виборів президента-2004 під наглядом Прутника організація та фінансування піар-кампанії Віктора Януковича у США.

Член Наглядової ради "Укртелекому", "Ощадбанку".

Від травня 2006 року народний депутат України 5 скликання від Партії регіонів.

За даними українських видань, медіа-бізнес 33-річного Едуарда Прутника – це телеканал «НТН” та Інтернет-видання «Forum».


Пані Герман, чому саме Прутник?

Ганна Герман: Для мене є важливим, що це людина демократичних переконань. Для мене це найважливіший аргумент, коли йдеться про його призначення і про вирішення, що саме його кандидатуру треба призначити.

Я була свідком того, як Едуард Прутник будував політику каналу “НТН”. Незважаючи на те, що він тісно пов’язаний з Партією регіонів, він все-таки зумів зробити так, щоб “НТН” не відчував партійного впливу під час виборів. Він захистив цей канал від впливу будь-якої політичної сили. Я вважаю, що це однин із найбільш збалансованих, зрівноважених і об’єктивних новинних телеканалів.

В’ячеслав Піховшек: Є правляча парламентська коаліція, яка існує зараз уже. Вона несе відповідальність за те, що відбувається в країні. За результатами її роботи люди будуть приймати наступний раз рішення, чи голосують вони за неї, чи не голосують.

Я думаю, що в середовищі донеччан не знайшлося кращої кандидатури взаємної із проблемами медіа-бізнесу, медіа-ситуації взагалі в Україні. Це абсолютно логічно, що він займався телебаченням в Партії регіонів більше за інших.

А чи зміниться роль Держкомтелерадіо зі зміною чільника? Що зміниться? Що буде первинною задачею цього органу?

Ганна Герман: Я хотіла б сказати, що в Партії регіонів багато людей, які вже продемонстрували те, що інтереси держави, а в даному випадку свободи слова в Україні, можуть поставити вище якихось вузькопартійних чи особистих...

Це приклад Калашникова?

Ганна Герман: Я маю на увазі зауваження Андрія стосовно того, що, мовляв, Е.Прутник заангажований в Партії регіонів, тому це може бути мінусом.

Принаймні, Е.Прутник не має там якихось конфліктних інтересів, і, принаймні, його родичі не працюють ніде в тих же паралельних структурах, які стосуються медіа.

Пані Ганно, Ви маєте на увазі батька Андрія Шевченка, голову Нацради?

Ганна Герман: Так.

Я вважаю, що Е.Прутник тут може бути об’єктивним, він може запровадити модерні методи керівництва в комітеті, він може багато змінити, зокрема стосовно роздержавлення медіа, які так на часі зараз в Україні.

Говорити про те, що зараз можна побоюватися якоїсь необ’єктивності лише через те, що Прутник в Партії регіонів, то це необ’єктивний підхід.

Тим паче некоректне дуже порівняння Е.Прутника з Калашниковим. Е.Прутник був одним із небагатьох людей, котрий дуже різко засудив вчинок Калашникова і першим підтримав мене у моїх вимогах покарати Калашникова на засіданні політради Партії регіонів.

Андрій Шевченко: Я дуже радий, що Партія регіонів поставила на Едуарда, а не на Калашникова. Можливо, краще, що це буде Прутник, ніж, наприклад, депутат Василь Кисельов з Партії регіонів, який щойно зареєстрував законопроект, за яким пропонується журналістів у разі програного суду по наклепу відправляти на виправні роботи терміном до 1 року або обмежувати їхню волю терміном до 2 років.

Я нагадаю, що ми з великими боями скасували подібні речі у старому Кримінальному кодексі.

Аню, я дуже сподіваюся, що ми в комітеті справді заблокуємо ці речі, бо це загроза для журналістів.

Андрію, як на Вас, симптоматично, що громадського мовлення немає, натомість до ефіру повертається передача “Епіцентр” В’ячеслава Піховшека?

Анрій Шевченко: Ми говорили зі Славою про його повернення в ефір після революції. З багатьма людьми говорили.

Я вважаю, що Слава великий майстер спецоперацій, він у цьому, можливо, є неперевершеною людиною. Він не раз казав, що він у цьому амплуа виступав.

Мені здається, що Слава не асоціюється з журналістикою, якій довіряють. Це ознака часу.

В’ячеславе, що буде нового? Чи Ви самі вважаєте, що це ознака часу, повернення Вас з цим проектом в ефір?

В’ячеслав Піховшек: Я думаю, що це до певної міри є... Пропозиція мені зробити “Епіцентр” виникла за 2 тижні до того, як було проголосовано призначення прем’єром В.Ф.Януковича. Хронологія якраз саме така. Пропозиція виникла безпосередньо від керівництва каналу...

Може, просто керівництво каналу раніше зорієнтувалося?

В’ячеслав Піховшек: Я сказав би, що мені не (фраза незрозуміла) підтримувати Януковича.

Коли я зустрівся з керівниками каналу, я запитався, які є конкретні завдання перед цією програмою (у нормальній нашій розмові), то мені було сказано: нічого, роби просто нормальну програму, роби програму, яку будуть усі дивитися, роби рейтингову програму.

Мене дивляться з тих причин, що мене люблять у Донецьку і Симферополі, наприклад, ненавидять у Львові і Івано-Франківську. Що ж, така ситуація.

Моє завдання – це втримати за собою свого біло-голубого глядача, якого я втримував, і розширити аудиторію помаранчевого глядача.

Тобто, Ви не апелюєте до слів “свобода слова” чи все-таки Ви будете йти до цих понять?

В’ячеслав Піховшек: Скажу Вам одним реченням: я і при Кучмі говорив те, що я думав. Більш-менш знаходив слова, як це сказати.

Андрію, свобода слова, нові призначення і нові віяння в інформаційному просторі... Чого очікувати?

Андрій Шевченко: По Піховшеку. Для Слави це реабілітація. Я, мабуть, за нього радий як за особистість, яка щось вернула. Але для країни нічого не змінилося. Слова “Піховшек” і “епіцентр” залишаться символом темників і маніпуляцій, тому це виклик.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG