Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 08:27

“Звуки життя”: Забиті люди.


Київ, 14 вересня 2006 року. Невдовзі київські школярі матимуть велику спокусу поскаржитися на батьків. Мер міста Леонід Черновецький пропонує на кожному підручнику надрукувати телефон гарячої лінія для дітей, які, можливо, потерпають від насильства у сім’ї. За даними Генпрокуратури, міліція знає про проблеми в сорока п’яти тисячах сімей, кожна з них має в середньому двох дітей. Точну цифру сімей, в яких прийнято знущатися над дітьми, не можуть встановити ані міністерство молоді, ані прокуратура, ані соціальні служби. Чому діти бояться заявляти на своїх кривдників до міліції? Та чому батьки ображають дітей специфічними виховними методами? Про це “Звуки життя” – “Забиті люди”. З вами Віола Бурда.

Троє друзів - Євген, Ігор і Дмитро блукають вулицями столиці вже кілька місяців. Доволі легко - всього за три модні сигаретки та десять гривень - розповідають свою історію. Якби ці історії можна було видати книжкою, то розходилася б вона краще, ніж марктвенівські “Пригоди Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна”. Розпитувала хлопців кореспондента “Звуків життя” Наталка Коваленко.

Аудіозапис програми. Перший випуск:

Порятунок потопаючих - в їхніх руках: приблизно так ставиться міліція до тих дітей, яких ображають у сім’ї. Аби правоохоронці зупинили сімейного тирана, котрий завжди має єдиний аргумент - кулак, треба подзвонити на телефон загальноукраїнської гарячої лінії. Міліція приїде відразу - запевняє начальник управління МВС у справах неповнолітніх - Олександр Карамушка.

Можливо, за телефонами гарячої лінії міліція реагує швидше, але дільничні правоохоронці зазвичай не поспішають на виклик постраждалого від домашнього насилля. Адреси таких клієнтів - тобто проблемних сімей - знають у відділку напам’ять. Моя подруга, яку періодично б’є чоловік, і при цьому дістається на горіхи восьмирічному сину, вирахувала - міліція приїжджає тільки на перший виклик. Якщо ви звертаєтеся вдруге - правоохоронці називають цей випадок “битовухою” і дають змогу домашнім бійцям розібратися самим.

Аудіозапис програми. Другий випуск:

У США гарячої лінії для скарг “забитих” батьками дітей немає. Її тут заміняє універсальна “форс-мажорна” гаряча лінія 911 – поліція, зазначає американський кореспондент Радіо Свобода Юрій Дулерайн. Один дзвінок малюка – і поліція має прийти на допомогу, тут не прийнято “відфутболювати” такі скарги. Але при цьому намагаються з’ясувати все об’єктивно – адже буває, що діти брешуть, аби “насолити” батькам.

Аудіозапис програми. Третій випуск:

Навіть хороші батьки іноді не знають, що робити у ситуації, коли дитина, як кажуть, вивела з себе? І обирають найбільш доступний метод - ударити. Батьками не народжуються, каже доктор педагогічних наук Олена Петращук. Але додає - цьому можна і треба навчатися....

Забита батьками дитина сама не звертатиметься по допомогу. Їй буде страшно - переконана психолог Олена Возіянова.

Аудіозапис програми. Четвертий випуск:
XS
SM
MD
LG