Сьогодні парламент має заслухати інформацію Генерального прокурора про те, як іде розслідування справи про зникнення журналіста Георгія Гонгадзе. Газета "Голос України" у публікації "Справа Георгія Гонгадзе: жертви та виконавці" ставить низку запитань, без відповіді на які навряд чи буде знайдено замовника злочину. Оглядач видання Людмила Коханець друкує свої нотатки з судового процесу над імовірними винуватцями викрадення журналіста.
Традиційно у п''ятницю газета вміщує сторінку "Освіта: без рожевих окулярів". Зокрема, повідомляє про те, що у Міністерстві освіти і науки планують створити Міжнародну українську школу, яка опікуватиметься дітьми, котрі тимчасово з батьками опинилися за кордоном.
Тоді, як українці їдуть навчатися за кордон, іноземні студенти приїдять гризти граніт науки в Україну. Як пише газета “День”, щороку до головного вузу країни - Київського національного університету ім. Тараса Шевченка- вступають майже 500 іноземців. Здобувати українську освіту приїжджають із різних країн молоді люди різного віросповідання, менталітету, світогляду тощо. Чим українська освіта приваблива для них? Що таке навчання іноземних студентів в Україні? Про це у статті “Дешево і по-доброму” розповідає декан підготовчого факультету університету Тетяна Табенська. Рівно 35 років тому київський студент-медик Семен Глузман вирішив написати заочну судово-психіатричну експертизу генералу-дисиденту Петру Григоренку, якого офіційна радянська психіатрія визнала душевнохворим. Це рішення коштувало 25-річному Глузману семи років таборів і трьох років заслання. Сьогодні в газеті “Факти” український правозахисник розповідає, як жила у застійні 70-ті інтелігенція, про самвидав на волі і в зоні і про знаного письменника-фронтовика Віктора Некрасова. Одягатися у вітчизняних дизайнерів престижно. Але і в радянські часи в українських модельєрів замовляли собі наряди перші модниці Радянського Союзу та України – Валентина Терешкова, Нані Брегвадзе, Рада Щербицька, Ніна Бажан. Про моду соціалістичного минулого і знаменитих клієнтів Будинку моделей у газеті “Факти” розповідає його колишній директор Світлана Титова. “Депутати задумалися про цінності”, - у статті під таким заголовком газета “Комерсант-Україна” розповідає по деякі суперечливі положення законопроекту “Про посилення охорони пам’яток культурної спадщини”. Ним, зокрема, передбачається реєстр усіх об’єктів, котрі являють собою історичну цінність. Категорично виступають проти цього і колекціонери, і представники музеїв. Перші наголошують, що ніхто не має права змушувати їх реєструвати своє майно. А другі – що це дозволить узаконити скупку крадених раритетів і сприятиме чорній археології.
Традиційно у п''ятницю газета вміщує сторінку "Освіта: без рожевих окулярів". Зокрема, повідомляє про те, що у Міністерстві освіти і науки планують створити Міжнародну українську школу, яка опікуватиметься дітьми, котрі тимчасово з батьками опинилися за кордоном.
Тоді, як українці їдуть навчатися за кордон, іноземні студенти приїдять гризти граніт науки в Україну. Як пише газета “День”, щороку до головного вузу країни - Київського національного університету ім. Тараса Шевченка- вступають майже 500 іноземців. Здобувати українську освіту приїжджають із різних країн молоді люди різного віросповідання, менталітету, світогляду тощо. Чим українська освіта приваблива для них? Що таке навчання іноземних студентів в Україні? Про це у статті “Дешево і по-доброму” розповідає декан підготовчого факультету університету Тетяна Табенська. Рівно 35 років тому київський студент-медик Семен Глузман вирішив написати заочну судово-психіатричну експертизу генералу-дисиденту Петру Григоренку, якого офіційна радянська психіатрія визнала душевнохворим. Це рішення коштувало 25-річному Глузману семи років таборів і трьох років заслання. Сьогодні в газеті “Факти” український правозахисник розповідає, як жила у застійні 70-ті інтелігенція, про самвидав на волі і в зоні і про знаного письменника-фронтовика Віктора Некрасова. Одягатися у вітчизняних дизайнерів престижно. Але і в радянські часи в українських модельєрів замовляли собі наряди перші модниці Радянського Союзу та України – Валентина Терешкова, Нані Брегвадзе, Рада Щербицька, Ніна Бажан. Про моду соціалістичного минулого і знаменитих клієнтів Будинку моделей у газеті “Факти” розповідає його колишній директор Світлана Титова. “Депутати задумалися про цінності”, - у статті під таким заголовком газета “Комерсант-Україна” розповідає по деякі суперечливі положення законопроекту “Про посилення охорони пам’яток культурної спадщини”. Ним, зокрема, передбачається реєстр усіх об’єктів, котрі являють собою історичну цінність. Категорично виступають проти цього і колекціонери, і представники музеїв. Перші наголошують, що ніхто не має права змушувати їх реєструвати своє майно. А другі – що це дозволить узаконити скупку крадених раритетів і сприятиме чорній археології.