Україно-молдавській кордон.За словами президента самопроголошеної Придністровської республіки Ігоря Смірнова, «час визначити, з ким ми будемо геостратегічно будувати свій розвиток, а значить, з ким будуть жити усі наші молдовани, українці, росіяни, ґаґаузи, болгари, євреї - усі понад 30 національностей».
Як очікується, відповідь на перше запитання збере найбільше схвальних голосів. Для того, щоб його вважали дійсним, у референдумі повинна взяти участь половина виборців. Єдина проблема, яку передбачають оглядачі, може полягати у тому, що із понад півмільйонного населення Придністров''я близько 400 тисяч працюють за кордоном. Отже, їм буде важко особисто проголосувати на референдумі, а закордонних представництв Придністров’я, через його невизнаний статус, не має.
Міжнародна спільнота референдум не визнає
Організація з Безпеки і Співпраці в Європі вважає референдум нелегітимним. Про це в інтерв''ю Радіо Свобода сказав голова місії ОБСЄ в Молдові Луї О’Ніл:
«ОБСЄ не визнає цей референдум. Ми не маємо наміру підтримувати його чи посилати своїх спостерігачів на проведення односторонньої акції, що ставить під сумнів територіальну цілісність та суверенність Республіки Молдова. Тим більше, коли враховувати характер запитань, які складаються з двох частин і насправді мали б бути чотирма запитаннями. До того ж, вони підказують бажану відповідь».
Європейський Союз також відсторонився від цього референдуму, а речниця комісара ЄС із закордонних справ Емма Удвін говорить, що референдум не змінить статус кво:
«Ми не визнаємо Придністров’я як державу, ми не визнаємо незалежність Придністров’я, і немає жодної країни, яка б визнавала. Цей референдум нічого в цьому не змінить».
Поділяючи позицію ОБСЄ та Європейського Союзу, Україна не визнає легітимності референдуму в Придністров’ї та не має наміру висилати на нього своїх спостерігачів.
Офіційна Москва мовчить
Росія досі офіційно не повідомила, чи вона визнає результати референдуму. Однак деякі російські урядовці висловлювалися позитивно щодо того, щоб визнати і Придністровський референдум, і інший подібний референдум, що планується у Південній Осетії, сепаратистському грузинському регіоні.
Російський миротворець у Бендерах (Придністров'я).«Росія поважає принцип референдуму для вирішення долі народів та населення. На мою думку, Росія повністю готова визнати, за певних умов, незалежність Придністров’я від Молдови, особливо, беручи до уваги те, що це вже давно є фактом».
У зв’язку з цим російські політики, так само як і представники сепаратистських регіонів Молдови і Грузії, посилаються на досвід Чорногорії, яка на початку літа відділилася від Сербії внаслідок референдуму. Проте на Заході вважають це порівняння невдалим. Говорить Емма Удвін:
«Ми не бачимо паралелі між придністровським референдумом і чорногорським з тієї простої причини, що між Сербією та Чорногорією була угода про проведення та визнання результатів такого референдуму. У випадку з Придністров’ям цього немає». У минулому референдуми не приносили результатів
Це вже третій референдум про незалежність Придністров''я. Перші два відбулися 1990 та 1991 року. Після цього була коротка, але кровопролитна війна, в якій загинули близько тисячі осіб. Улітку 1992 року за допомогою російської армії перемогли проросійські сепаратистські сили, але Придністров’я як незалежну країну не визнала жодна держава.
Переговори про врегулювання придністровського питання тривають понад десятиліття, постійну участь у них беруть Молдова, Росія, Україна та ОБСЄ. Нещодавно, на пропозицію України, яка активізувала минулого року свої посередницькі зусилля, до них у статусі спостерігачів долучилися Європейський Союз та США.
Неофіційну, але значну допомогу Придністров’я отримує з Росії. Російський військовий контингент, який нині нараховує 1500 осіб, залишився у Придністров’ї в ролі миротворців після конфлікту, хоча Москва обіцяла вивести своє військо до 2002 року.