Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 14:31

Харків – фантастичне місто. На 3 дні.


Вікторія Маренич Харків, 15 вересня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Організатори цьогорічного „Зоряного мосту” стверджують, що за 8 років фестиваль став справжньою фантастичною Меккою - на конкурс свої роботи представили рекордна кількість нових авторів – 108 і 400 - нових книг – фантастики, що вийшла цього року. Харківські письменники, яких знають під псевдонімом Олді – цього року стали найкращими фантастами Європи. Вони ж - серед організаторів „Зоряного мосту”.

Олег Ладиженський та Дмитро Громов - Генр Лайон Олд.
Генрі Лайон Олді - це не лорд і не сер. По-перше, тому що їх двоє. По - друге, вони українці – харків”яни - Олег Ладиженський і Дмитро Громов. Письменники-фантасти . „Два в одному ” працюють вже більше 15 років, наклади їх книжок – більше одного мільйона. А творчий псевдонім – абревіатури від своїх початкових літер імен та прізвищ. Надто відомі, за їх словами, що бути членами національної Спілки письменників, надто горді, щоб стати членами Спілки письменників Ізраїлю чи Росії. Найвища нагорода – визнання читачів, образ яких так і не сформувався в їх уяві – впевнений Олег Ладиженський:

(переклад) “У нас є читач – студент і 70-річний читач - професор із Оклахоми. Є читач – інженер і театральний режисер, тому виділити групу за соціальним положенням чи віком свого читача ми не в змозі”.

Свій перший і найвідоміший цикл творів Олді назвали „Бездна голодних глаз”. Його назву і тлумачення пояснюють природою театру (Ладиженський – театральний режисер, а Громов грав в його студії).

(переклад) “Актор, виходячи на сцену, не бачить людей, його засліплюють софіти, він бачить тільки очі – голодні очі, які чекають від нього - а що він зараз зробить, скільки коштує, що скаже, як виглядає. Це чекають від нього, а він того ще не розуміє – таке тлумачення у фантастів щодо свого призначення в літературі”.

До речі, головний рецепт успішності письменника від Олді:

(переклад) “Доти, доки ми не поставили крапку і не продивився редактор – ми не допускаємо в цей процес ні видавців, ні критиків, ні друзів, ні читачів. Ми пишемо в цей час тільки те, що нам подобається, за що нам не буде соромно, так, як ми хочемо. От коли ми закінчили - приходить видавець. Це наш головний і єдиний рецепт”.

Генрі Лайон Олді не виставляли свої твори на цьогорічний „Зоряний міст” – це ще один їх принцип в роботі – бо вони є його організаторами. А зробити так, щоб протягом трьох днів і гості, і мешканці міста змогли поспілкуватися із своїми кумирами - Мариною і Сергієм Дяченками, Сергієм Лук’яненком та ще близько 200 авторами – фантастами - в цьому бачать своє головне завдання. Правда, за 8 років існування фестивалю, 2 рази робили виключення – через співавторство із Дяченками. Тоді ж і отримували Золотого Кадуцея - головний приз фестивалю.
XS
SM
MD
LG