Навіть важко собі уявити що ж таке має сказати людина, аби її ув’язнили на п’ятнадцять діб - адже у самому серці столиці можна часом таке почути.... і мало кого з перехожих це хвилює... Люди, напевно, звикли, власне, як і звикли вони до самого походження мату, що його вплітають у свої мови мешканці пострадянських республік. І хоча так званий російський мат має не російське коріння, саме наші сусіди дали йому якнайширше розповсюдження - каже доктор філологічних наук Олександр Пономарів.
Аудіозапис програми. Перший випуск:
Слов’яни до чотирнадцятого сторіччя не матюкалися - стверджують історики російського мату. Найобразливіше, що можна було почути від слов’янина - це козел, корова або свиня... Мат у слов’янську дійсність принесли татаро-монголи - три століття їхнього панування не пройшли безслідно. Мат прижився. Гребували ним лише дворяни, але великі російські письменники та поети, маючи величезний словниковий запас, у своїх творах не могли обійтися без емоційних нецензурних слів. З того часу пройшло сім століть. Де діти поглиблюють свої знання з російського мату, досліджувала Леся Штогрин.
Аудіозапис програми. Другий випуск:
Ті росіяни, хто в Америці скучить за батьківщиною, можуть зануритися у рідну атмосферу на Брайтон-Біч - у цьому районі завжди можна почути відбірний російський мат. Але американці мають свою - національно-матірну проблему. кореспондент радіо Свобода у США Юрій Дулерайн, переконаний , що американці набагато частіше послуговуються нецензурною лексикою, хоча держава це забороняє... Телевізор, художня література, естрадні виконавці - часто проповідують мат як певну культуру...
Аудіозапис програми. Третій випуск:
У перші роки Незалежності дуже багато людей переймалися ідеями української ідентифікації, стратегією національного розвитку, тоді все це мало певний ще романтичний присмак, не забруднений спаплюженими сподіваннями і втратою довіри до влади. Власне, ідеї ці лишились нереалізованими і зараз, однак говорити про це стало якось совісно... Принаймні такі думки я чув неодноразово від розумних і справді патріотичних людей. Яке це має відношення до матюків? А таке, що не всі свідомі українці сприймали незалежність як щось дуже серйозне, і дехто вирішив, що для повної суверенності нам потрібні власні, а не запозичені матюки. Журналіста Володимира Павліва не можна назвати національно байдужою людиною. І він, з часткою гумору і у співавторстві з покійним нині журналістом Олександром Кримвенком у дев’яносто другому році заповзято взявся до роботи...
Аудіозапис програми. Четвертий випуск:
Аудіозапис програми. Перший випуск:
Слов’яни до чотирнадцятого сторіччя не матюкалися - стверджують історики російського мату. Найобразливіше, що можна було почути від слов’янина - це козел, корова або свиня... Мат у слов’янську дійсність принесли татаро-монголи - три століття їхнього панування не пройшли безслідно. Мат прижився. Гребували ним лише дворяни, але великі російські письменники та поети, маючи величезний словниковий запас, у своїх творах не могли обійтися без емоційних нецензурних слів. З того часу пройшло сім століть. Де діти поглиблюють свої знання з російського мату, досліджувала Леся Штогрин.
Аудіозапис програми. Другий випуск:
Ті росіяни, хто в Америці скучить за батьківщиною, можуть зануритися у рідну атмосферу на Брайтон-Біч - у цьому районі завжди можна почути відбірний російський мат. Але американці мають свою - національно-матірну проблему. кореспондент радіо Свобода у США Юрій Дулерайн, переконаний , що американці набагато частіше послуговуються нецензурною лексикою, хоча держава це забороняє... Телевізор, художня література, естрадні виконавці - часто проповідують мат як певну культуру...
Аудіозапис програми. Третій випуск:
У перші роки Незалежності дуже багато людей переймалися ідеями української ідентифікації, стратегією національного розвитку, тоді все це мало певний ще романтичний присмак, не забруднений спаплюженими сподіваннями і втратою довіри до влади. Власне, ідеї ці лишились нереалізованими і зараз, однак говорити про це стало якось совісно... Принаймні такі думки я чув неодноразово від розумних і справді патріотичних людей. Яке це має відношення до матюків? А таке, що не всі свідомі українці сприймали незалежність як щось дуже серйозне, і дехто вирішив, що для повної суверенності нам потрібні власні, а не запозичені матюки. Журналіста Володимира Павліва не можна назвати національно байдужою людиною. І він, з часткою гумору і у співавторстві з покійним нині журналістом Олександром Кримвенком у дев’яносто другому році заповзято взявся до роботи...
Аудіозапис програми. Четвертий випуск:
