Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 14:21

“Звуки життя”: “Убивча професія”.


Київ, 20 вересня 2006 року. Донбас учергове за останній місяць прогримів трагічною новиною. Падіння російського літака, стрілянина на вулиці, і відразу ж - загибель гірників на шахті імені Засядька. Сьогодні, приблизно о 5-ій ранку, шахтарське братство втратило ще 13-х своїх колег. Більше 60-ти гірників потрапили до лікарні. Що зараз відбувається на цій, одній із найвідоміших в Україні, копалень? Що призвело до трагедії? Чому кожна мільйонна тонна видобутого вугілля забирає в Україні життя трьох гірників. Це з’ясовують “Звуки життя” – “Убивча професія”.

На одній із ділянок шахти імені Засядька стався раптовий викид метану, не було ніякого вибуху, ніякої пожежі. Про це заявив віце-прем’єр, глава комісії з вивчення причин аварії, Андрій Клюєв. Шахта Засядька для нього майже рідна - у 80-х саме на ній він працював простим гірником. Отже - його версія причин трагедії.

Аудіозапис програми. Перший випуск:

Катерина Форманюк, журналістка, котра досліджує вугільну тему не перший рік, вважає, що на тій глибині, де працювали гірники, обов’язково є пристрої рівня метану у повітрі. Чому ж вони не убезпечили шахтарів?

Шахта імені Засядька є прибутковою, бо кожен гірник має безумовний стимул для стаханівської роботи - її оплачують не за кількістю годин, як на Заході, а за кількістю виданого на-гора вугілля, - стверджує голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець.

Аудіозапис програми. Другий випуск:

У колишній соціалістичній державі – Польщі – у 50-х роках на шахтах гинуло стільки ж гірників, як зараз в Україні. Але нині кількість аварій значно зменшилася. Розповідає варшавська кореспондентка Радіо Свобода Єва Поштар.

Аудіозапис програми. Третій випуск:

За українськими законами, шахтар може відмовитися спускатися до копальні, якщо є загроза його життю. Однак гірникам простіше змиритися зі смертельним ризиком, ніж вилетіти з роботи, - констатують шахтарі.

Аудіозапис програми. Четвертий випуск:
XS
SM
MD
LG