Листівка "Торгівля людьми – це злочин".Сумні приклади
Українка, працюючи служницею в Австрії, щодня зазнавала сексуального насильства з боку господаря. Повернувшись додому, вона надалі відчувала психологічні страждання, оскільки не могла поділитися наболілим із чоловіком – боялася, що він, дізнавшись правду, покине її з сином.
У документальному фільмі польського режисера про торгівлю жінками обличчя однієї з героїнь стрічки не було належно замасковано, і її упізнав чоловік. Жінці, яка зберігала таємницю про те, чим їй довелося займатись на заробітках у Нідерландах, зберегти родину не вдалося – після показу фільму чоловік її покинув.
На Балканах представниць етнічної меншини, проданих власникові публічного будинку до сусідньої країни, унаслідок рейду повернули на батьківщину – і зґвалтували поліцейські, свої ж співгромадяни.
Таких прикладів експерти ОБСЄ під час семінару у Києві наводили чимало. Адже у державах Центрально-східної Європи жінки найменше забезпечені соціально і найбільше потерпають від економічних негараздів.
Внаслідок цього вони стають легкою здобиччю представників міжнародного кримінального світу, які торгують жінками з Молдови, Росії, Румунії, України, Польщі і збільшують географію та обсяги цього «продажу».
Польський досвід
Як каже польський прокурор Єва Котовська, злодії мають великі прибутки, а жінки перетворюються на «секс-рабинь» і безправних служниць.
Досвід Польщі показує, що боротися з торгівлею людьми треба «усією громадою». Але знищити це явище нереально, каже Котовська.
Вона наводить приклад своєї країни: кримінальний кодекс Польщі, ухвалений десять років тому, передбачає покарання за торгівлю людьми мінімально в три роки ув’язнення. Але пані прокурор не може сказати, що ситуація значно поліпшилась, і попри те, що поліція, прокуратура і громадські організації налагодили мобільну співпрацю.
А все ж злочинці часто втікають, кидаючи напризволяще свої жертви. Серед останніх багато українок, румунок, а також і польських жінок. Усі вони потребують медичної і психологічної реабілітації, а часто і допомоги психіатрів.
Крім того, каже Єва Котовська, правоохоронці Польщі іноді стикаються з проблемою корупції у власних лавах. Вона навела один із останніх прикладів: нещодавно під час рейду до підпільного публічного будинку в одному з приморських міст країни, коли поліцейські увійшли у приміщення через центральний вхід, інший поліцейський, котрий регулярно отримував хабарі від власника борделю, вивів кількох жінок через чорний хід.
Українські здобутки й проблеми
Українська правоохоронна система має схожі проблеми до польської. Але останніми роками ситуація змінюється на краще, кажуть українські фахівці.
За словами провідного експерта Академії прокуратури України Ірини Мезенцевої, в Україні в лютому цього року ухвалили нове законодавство щодо боротьби з торгівлею людьми.
Тепер вона з колегами вивчає не тільки світовий досвід, а й це нове законодавство, його трактування від суддів Верховного Суду. А прокурори розглядають усі можливі етапи вивозу жінок і особливості кваліфікації цього злочину.
Торгівля людьми і тепер залишається однією з серйозних проблем, викликом, який стоїть перед українською владою, перед суспільством, згадували на семінарі.
Як переконані його учасники, вивчення досвіду українських і міжнародних структур у боротьбі з торгівлею «живим товаром» врятує життя і здоров’я тисячам жінок, врятує злагоду і мир у десятках родин.