Натомість Віктор Ющенко вважає, що укази чинні відразу після президентського підпису. А візування цих указів прем’єр-міністром, про що йдеться у 106-й статті Конституції, це, на думку Ющенка, «технічна бюрократична процедура».
Колишня прем’єрка Юлія Тимошенко скаржилася, що за часів її головування в уряді всі президентські рішення та укази йшли повз Кабінет Міністрів.
Це підтверджує і Сергій Терьохін, який у кабінеті Тимошенко посідав крісло міністра економіки. Він каже, що укази надходили «до виконання» іноді навіть без попередньої телефонної розмови й подеколи ставали для уряду сюрпризом. «На жаль, це просто свідчило про те, що в Україні не існувало одного центру ухвалення рішень», — вважає Терьохін.
До Конституційного суду не поспішають
Розсудити, хто має рацію, — президент чи прем’єр, — міг би Конституційний суд. Він уже запрацював після майже річної перерви. Однак ні президентська, ні прем’єрська сторона сюди не зверталися.
Представник президента у Кабінеті Міністрів Борис Беспалий вважає, що в даному випадку звертатися до Конституційного Суду зайве. На його думку, питання «у правовому полі абсолютно зрозуміле»: «Тут було певне перевищення влади з боку прем’єра, який спирається, можливо, на політичну перевагу Партії регіонів. Тобто це сила проти закону».
Не планує звертатися до Конституційного Суду і сторона прем’єра, сказав один з лідерів Партії регіонів Євген Кушнарьов: «Якщо це питання вирішуватиметься суто механічно, то це тільки провокуватиме загострення стосунків між главою держави та урядом». За його словами, норма про візування указів прем’єром діяла й раніше.
Врегулювати ситуацію законом
За зміненою Конституцією, яка зменшила повноваження президента і додала їх прем’єр-міністрові, Україна живе вже дев’ять місяців. Однак українське законодавство навіть близько не приведене до норм нового Основного Закону.
І в Секретаріаті, і в уряді погоджуються принаймні на тому, що таке візування, чи то контрасигнацію, президентських указів потрібно детально виписати у законі «Про Кабінет Міністрів».