Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 10:20

Консолідація президентської команди: що нового принесуть кадрові зміни у Секретаріаті?


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на ваш комп''ютер для подальшого прослуховування слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження, відкрийте його двічі клацнувши на ньому мишкою.

Гості Свободи: політолог Олександр Дергачов та керівник Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)

Кирило Булкін: Останнім часом однією з найбільш обговорюваних тем української політики є певне протистояння між урядовою та президентською гілками влади.

Ведучий: Кирило Булкін
Кабмін повернув сім указів Президента, вказуючи на те, що вони не пройшли процедуру контрасигнації, тобто візування прем’єр-міністром і профільним міністром.

Доволі гострими виглядають розбіжності у підході до зовнішньополітичного курсу України, і дедалі актуальнішим стає питання: хто все ж-таки визначає і цей курс і взагалі політику держави?

Про все це ми поговоримо у контексті кадрових змін у Секретаріаті Президента, зокрема, спробуємо визначити, якою мірою ці зміни є реакцією саме на описану ситуацію, і який вони можуть мати на цю ситуацію вплив.

Але перше питання стосуватиметься саме оцінки міри цих розбіжностей, про які я говорив, щоб зрозуміти, так би мовити, політичні розклади, за яких доводиться діяти основним гравцям українського політикуму.

Отже, як ви розцінюєте останні тертя між Секретаріатом Президента і Кабміном? Про що доречніше говорити: про розбіжності, про протистояння чи взагалі про конфлікт? Олесь Доній: Слід зазначити, що українське чиновництво звикло працювати, орієнтуватися на сильну. Завдання команди “регіоналів” на чолі з Януковичем після приходу до влади – це було засвідчити цьому чиновництву, що вони сильніші за Президента. Це перший момент.

Другий момент. Команда “регіоналів” надзвичайно системна структура, яка не зупиняється на отриманні посад, заповненні кадрових вакансій у Кабміні. Вони плацдарм за плацдармом, крок за кроком охоплюють фактично нові території, заповнюючи, так би мовити, і помаранчеві міністерства.

Тобто, вони отримують ініціативу і де-факто підпорядковують собі спочатку чиновницький апарат, а в подальшому отримають вплив і на розвиток всієї ситуації в країні.

Виявилося, що всередині влади президентські сили не готові до такої агресивної діяльності союзників, партнерів, якою є Партія регіонів для В.Ющенка.

У В.Ющенко, виявилося, не готовий жоден із мозкових центрів, яким могла б бути або “НУ”, або СП, або РНБО. З необхідністю формування такого мозкового центру і пов’язані зараз змінив СП.

Олександр Дергачов: Що це є, яка міра конфлікту чи розбіжностей? Я думаю, що це і з’ясовується в процесі політичному. Оскільки таке принципове рішення, поява прем’єр-міністра Януковича і певне балансування щодо повноважень, то це був перший крок.

Надалі обидва лідери сьогодні з’ясовують, як краще побудувати стратегію, якою мірою вони можуть співпрацювати. Певною мірою вони зацікавлені в тому, щоб не було великого конфлікту. Янукович не може бути успішним прем’єром, якщо буде постійно в конфлікті з Ющенком.

Чи він сподівається поступово посилитися і вийти з-під впливу Президента, зафіксувавши в тих законах, які готуються і обговорюються, такі повноваження, які дозволяли б йому уникати цієї залежності. Це одне.

Інше. Чи це буде успішним, коли “регіонали” нарощують кількість невдоволених, кількість ображених, тих, чиї сподівання не виправдалися? Це представники інших еліт регіональних, крім донецької, і це навіть деякі представники, власне, донецьких в широкому сенсі.

Думаю, що тут відбувається це випробування можливостей, оскільки є великі лакуни в законодавстві, то треба встановлювати практики, реальний вплив.

Фактично відбувалася консолідація на високому бюрократичному рівні команди Януковича, коли в кабмінівські структури були запрошені численні представники, не безпосередньо донецькі, але ті, хто грав на тій стороні, відомі з періоду Кучми.

Думаю, що для Ющенка сьогодні (навіть якщо він це не планує детально) важливо не тільки створити якусь контргру і свою оновлену команду, а й дати сигнал певним політикам, досить впливовим менеджерам, що на тому черговому етапі, який усі очікують у будь-якому випадку, вони матимуть перспективу саме на цьому боці. Всі, хто вже не має перспектив бути в команді Януковича, більш уважно придивляються до альтернативних перспектив. І тут, скажімо, те, що може запропонувати БЮТ, всім достатньо цікаво.

Якщо ми подивимося, якого калібру люди йдуть до СП (на черзі, мабуть, РНБО), чи скільки там уже є таких тяжковаговиків серед радників Президента, де багато колишніх міністрів, то це ми побачимо, що Ющенко створює великий кадровий резерв. Він набагато більший, ніж його реальні повноваження.

- Про що свідчить сьогоднішня новина -- відставка Ірини Геращенко з посади прес-секретаря Президента?

Олесь Доній: Всі ділянки в СП і в оточенні Ющенка зараз потребують підсилення. Тобто, і співпраця із мас-медіа була недостатньою.

Олександр Дергачов: Мені здається, що ми тут підемо по шляху більшої закам’янілості, оскільки в стилі роботи пані Геращенко було надзвичайно багато імпровізації і суто людського ставлення до ситуації, тоді як зараз уже йдеться про суворі часи функціонування високопосадовців у певному просторі, дотримання певної стратегії. Тож буде змінено передовсім стиль.

А решта залежить від того, чи буде матеріал, з яким можна йти від імені Президента, чи самому Президенту. А це знов-таки повертає нас дійсно до пошуку інтелектуальних центрів і цієї інтелектуальної складової в діяльності цієї інституції влади...

- Наскільки успішним може бути цей пошук, на Вашу думку?

Олександр Дергачов: Залежить від того, наскільки фундаментально і системно підійдуть до цієї роботи.

Врешті, під СП є 2,5 дослідницьких інститутів, які не надто ефективно використовують ресурси.

Олесь Доній: Я, як і раніше, вважаю, що “НУ” не потрібно було йти до уряду Януковича, а потрібно було творити кваліфіковану опозицію. Бо БЮТ в опозиції – це варіант вуличної опозиції, він не має можливості впливати на уряд через кадрові повноваження.

Так як помилка вже зроблена, то я думаю, що протистояння у владі назріває, асиміляція людей Президента Партією регіонів буде, і на якомусь етапі буде просто конфлікт президентської сили і Партії регіонів.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG