Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 22:45

Бабин Яр — символ і місце.


Богдана Костюк Київ, 26 вересня 2006 (RadioSvoboda.ua) — У ці дні світ відзначає 65-ті роковини Бабиного Яру, який став символом Голокосту у роки Другої світової війни. А київська громадськість дискутує, чи будувати Меморіал пам’яті у цьому місці?

Для багатьох киян Бабин Яр не просто символ невинно убієнних євреїв, українців, ромів, росіян, військовополонених, активістів ОУН, київської інтелігенції. Це конкретне місце, куди можна приїхати і покласти квіти до пам’ятника радянським громадянам і солдатам та офіцерам Радянської Армії, які розстріляні у Бабиному Яру, схилити голову перед меморіальним знаком Менора, під яким лежать останки понад сорока тисяч київських євреїв, розстріляних тут нацистами; помолитись біля хреста, встановленого у пам’ять ОУНівців, постояти кілька хвилин біля скульптур беззахисних дітлахів із поламаними ляльками.

Під час окупації 1941–43 років у київському урочищі Бабин Яр було розстріляно понад сто тисяч осіб. Про це свідчать, серед іншого, документи Нюрнберзького процесу та радянські і німецькі архіви.

Нещодавно відомий громадський діяч, один із лідерів єврейської громади України Вадим Рабинович запропонував підтримати ідею американських єврейських фондів і побудувати у Бабиному Яру Меморіал та єврейський центр. Ця ідея викликала жваві дискусії і в середовищі єврейської громади, і серед науковців.

Суперечливі погляди

Останні свій протест аргументують тим, що у Бабиному Яру лежать останки представників багатьох національностей. Дослідник Голокосту Віталій Нахманович каже, що в єврейському середовищі є бажання побудувати у Бабиному Ярі щось схоже на ізраїльський меморіал Яд Вашем або американський Музей Голокосту. Але, звертає увагу Нахманович, ті об’єкти побудовані не на місцях, де відбувалися розстріли.

А от голова Єврейської ради України, президент Фонду «Пам‘ять Бабиного Яру» Ілля Левітас вважає, що Меморіал треба будувати саме у цьому місці: «І за єврейською традицією, і за суто людською, чому на місці, де були розстріли, не поставити музей? Де ставлять пам’ятники людям, які померли? На їхніх могилах!» За його словами, там має бути і музей, і синагога, де можна помолитися за їхні душі, і навчальний центр. Тобто, каже він, «буде жити історія Бабиного Яру».

У ці дні люди, які приходять до Бабиного Яру, найчастіше зупиняються біля Менори і вчитуються у слова, викарбувані на ній: «Кров твого брата волає до мене з землі».

Влада — міська і всеукраїнська — традиційно покладає у ці дні вересня траурні вінки до пам’ятників, які вже побудовані у Бабиному Яру, Президент України обіцяє оголосити цю територію заповідником, а дискусії все не вщухають.

XS
SM
MD
LG