Лондонська «Файненшл Таймз» вважає, що «так» Брюсселя Румунії і Болгарії, котрих приймають до ЄС на спеціальних жорстких умовах Єврокомісії, може стати останнім розширенням на багато років наперед.
Особливі умови
Газета також вказує, що у Брюсселі не приховують: Румунія і особливо Болгарія є найменш підготовленими з усіх дотеперішніх кандидатів на вступ до ЄС. Йдеться про високий рівень корупції, організованої злочинності, відсутність прогресу у судочинстві цих двох кандидатів, котрих з 1 січня 2007 привітають у розширеній Європі.
«Файненшл Таймз» також наводить слова уповноваженого Єврокомісії з розширення ЄС Олі Рена, котрий попередив: Брюссель буде застосовувати до Румунії і Болгарії суворі санкції за невиконання умов спільноти. Зокрема, як цитує «Файненшл Таймз», Рен сказав, що у Брюсселі можуть відмовлятися визнавати рішення болгарських і румунських судів, призупиняти надання сотень мільйонів євро для цих країн.
Кінець холодної війни чи фарс?
Але німецька «Ді Вельт» називає ці погрози ЄС на адресу Румунії і Болгарії «прорахованим інсценуванням для заспокоєння думки серед інших членів цієї організації». Німецька газета також характеризує вступ цих країн до ЄС як «закінчення фарсу» і «завершенням марафону розширення, … бо переварити сьогодні більше членів ЄС було б складно».
Чи не єдине можливе реальне виправдання цього кроку Брюсселя, як вважає «Файненшл Таймз», пролунало з вуст президента Єврокомісії Мануеля Баррозу, котрий сказав: прийняття Болгарії та Румунії «допомогло стерти в пам’яті поділ Європи часів холодної війни».
Суд захистив права шпигуна
Іще одним відголосом холодної війни є справа колишнього агента КДБ Джорджа Блейка у Європейському суді з прав людини, про що пише у середу британська «Індепендент».
Газета нагадує, що після публікації Блейком, який давно живе у Росії, у 1990 році його спогадів про працю у британській розвідці МІ-6 британська влада вжила всіх заходів, щоб через суд перешкодити авторові отримати прибутки від книжки. Судова епопея тривала дев’ять років, допоки Палата Лордів не ухвалила, що Блейк не має права на прибуток від продажу книжки.
І після звернення Блейка до Європейського суду з прав людини цей суд нещодавно ухвалив, що британський уряд має виплатити Блейкові впродовж трьох місяців як компенсацію «за душевні страждання і зірвані плани через затягування справи» та на судові витрати близько шести тисяч фунтів.
У 50-ті роки ХХ століття, як агент МІ-6 у Берліні, Блейк працював і на КДБ і видав десятки агентів британської розвідки. У 1962 році суд Великої Британії оголосив вирок Блейкові і за зраду засудив його до 42 років ув’язнення. Але через п’ять років він утік до СРСР.
Особливі умови
Газета також вказує, що у Брюсселі не приховують: Румунія і особливо Болгарія є найменш підготовленими з усіх дотеперішніх кандидатів на вступ до ЄС. Йдеться про високий рівень корупції, організованої злочинності, відсутність прогресу у судочинстві цих двох кандидатів, котрих з 1 січня 2007 привітають у розширеній Європі.
«Файненшл Таймз» також наводить слова уповноваженого Єврокомісії з розширення ЄС Олі Рена, котрий попередив: Брюссель буде застосовувати до Румунії і Болгарії суворі санкції за невиконання умов спільноти. Зокрема, як цитує «Файненшл Таймз», Рен сказав, що у Брюсселі можуть відмовлятися визнавати рішення болгарських і румунських судів, призупиняти надання сотень мільйонів євро для цих країн.
Кінець холодної війни чи фарс?
Але німецька «Ді Вельт» називає ці погрози ЄС на адресу Румунії і Болгарії «прорахованим інсценуванням для заспокоєння думки серед інших членів цієї організації». Німецька газета також характеризує вступ цих країн до ЄС як «закінчення фарсу» і «завершенням марафону розширення, … бо переварити сьогодні більше членів ЄС було б складно».
Чи не єдине можливе реальне виправдання цього кроку Брюсселя, як вважає «Файненшл Таймз», пролунало з вуст президента Єврокомісії Мануеля Баррозу, котрий сказав: прийняття Болгарії та Румунії «допомогло стерти в пам’яті поділ Європи часів холодної війни».
Суд захистив права шпигуна
Іще одним відголосом холодної війни є справа колишнього агента КДБ Джорджа Блейка у Європейському суді з прав людини, про що пише у середу британська «Індепендент».
Газета нагадує, що після публікації Блейком, який давно живе у Росії, у 1990 році його спогадів про працю у британській розвідці МІ-6 британська влада вжила всіх заходів, щоб через суд перешкодити авторові отримати прибутки від книжки. Судова епопея тривала дев’ять років, допоки Палата Лордів не ухвалила, що Блейк не має права на прибуток від продажу книжки.
І після звернення Блейка до Європейського суду з прав людини цей суд нещодавно ухвалив, що британський уряд має виплатити Блейкові впродовж трьох місяців як компенсацію «за душевні страждання і зірвані плани через затягування справи» та на судові витрати близько шести тисяч фунтів.
У 50-ті роки ХХ століття, як агент МІ-6 у Берліні, Блейк працював і на КДБ і видав десятки агентів британської розвідки. У 1962 році суд Великої Британії оголосив вирок Блейкові і за зраду засудив його до 42 років ув’язнення. Але через п’ять років він утік до СРСР.