Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 03:38

Посада зобов’язує: Дніпропетровські чиновники сіли за парти, щоб вивчити українську мову.


Юлія Рацибарська Дніпропетровськ, 29 вересня 2006 (RadioSvoboda.Ua) – Кілька десятків дніпропетровських чиновників сіли за парти, щоб вивчати державну мову. В облдержадміністрації для них організували спеціальні курси з заняттями раз на тиждень. Наразі вони вчаться правильно писати і вимовляти власні імена і прізвища.

Чиновники вчаться.
Вивчати державну мову чиновники розпочали з кличного відмінка – вихована людина, кажуть їхні наставники, повинна вміти звертатись і до підлеглого, і до начальника. Однак управлінці, які на роботі і в побуті звикли говорити російською, поки що роблять багато помилок.

Наталя Чередник, викладач української мови з регіонального інституту держуправління, каже, що вести уроки для незвичних учнів їй неважко – вони люди дорослі і хочуть вчитись. Вони пригадують і правопис, і синтаксис, і деякі фахові терміни: «Це є заняття для розвитку».

Як треба, то й можна

Хоча ходять чиновники на ці уроки, як виявилось, не тільки задля власного розвитку. За українським законом «Про державну службу», службовці не мають права обіймати свої посади, не володіючи мовою.

Під загрозою звільнення добре вивчити мову можна досить швидко. Викладач Наталя Чередник каже — максимум за рік, коли є потреба, з цим можна впоратися: «Це не складно».

Самі ж управлінці запевняють, що відвідувати заняття їх ніхто не примушує – ходять, бо цікаво. Розповідати ж про себе на диктофон категорично відмовляються – російською соромно, а українською ще не вміють. Пообіцяли дати інтерв’ю, коли говоритимуть державною без помилок.

Скількох треба навчити?

До цього додам: уроки української проходять в облдержадміністрації у робочий час, а присутні на них в основному посадовці найнижчої ланки.

Скількох іще їхніх колег треба було б посадити за парти для вивчення мови, в адміністрації не зізнаються. Відомо інше: 5% державних службовців в області мають тільки атестати про закінчення школи, а кожен третій – без вищої освіти.
XS
SM
MD
LG