Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 13:11

В Європейській Унії ширяться дебати щодо конфлікту між релігією та свободою самовияву.


Олекса Семенченко Лондон, 4 жовтня 2006 (RadioSvoboda.org). – На початку цього року публікація карикатур на пророка Магомета викликала гострі дебати в ЄС щодо свободи слова, цензури та релігійної толерантности. Нині ситуація повторюється у зв’язку з двома інцидентами у Франції та Німеччині, які викликали суперечки між правозахисниками та релігійними консерваторами.


У Франції викладач філософії Робер Редекер нині змушений переховуватися через погрози вбивства на його адресу. Це сталося по тому, як він написав в ґазеті Le Figaro критичний коментар щодо ісламу, назвавши його “релігією насильства”.

Визначні французькі інтелектуали вже порівнюють цей випадок з тим, що сталося з британським письменником Салмоном Рушді 15 років тому, коли духовні лідери Ірану оголосили йому фатву. Проте, на відміну від історії з Рушді, редактори Редекера не виступають на його підтримку. Навпаки, наступного дня після публікації головний редактор виступив з вибаченням на арабському телебаченні.

Тимчасом, берлінський оперний театр скасував постановку опери Моцарта “Ідоменей” через побоювання щодо безпеки. Річ у тім, що режисер Ганс Ноєнфельс вставив до опери сцену, в якій герой – цар Криту Ідоменей – послідовно витягає з окривавленого мішка відрубані голови грецького бога Посейдона, Ісуса Христа, Будди та пророка Магомета.

Цим митець хотів донести свою ідею про те, що будь-яка релігія несе шкоду. Але директор театру Кірстен Гармс заявила, що не може ризикувати з таким вибухонебезпечним спектаклем.

За і проти самоцензури

У цьому випадку німецькі політики, включно з прем”єр-міністром Анґелою Меркель, розкритикували директора опери.

На думку Меркель, скасування вистави – це помилка: “Вважаю, що самоцензура не може зупинити поширення насильства в ім''я ісламу людьми, які сповідують насильство. Тож не має сенсу здаватися їм. Радше, це слід дебатувати. Я думаю, ми повинні рішуче підтримати пресу і свободу медіа”.

Однак деякі представники мусульманської громади підтримали скасування постановки.

До чого доведе обмеження свободи самовияву?

Тож те, як ставитися до релігії та до її висвітлення, – знову в центрі уваги. Багато митців у Європі занепокоєні тим, що виглядає як обмеження свободи самовияву.

Англійська письменниця, заступник директора англійської секції ПЕН-клубу Ліса Апіньянезі вважає, що нині точиться боротьба за те, щоб зберегти ідентичність Європи як континенту ліберальної демократії, де ґарантовано свободу слова. Якщо обмежити свободу слова, яке може образити якусь релігію або взагалі кого-небудь, каже вона, то “ви врешті-решт прийдете до того, що не матимете права говорити і про політичні, і про соціальні проблеми, тощо”.

На думку Апіньянезі, треба бачити різницю між проблемами релігії та раси. Образа когось через приналежність до якоїсь раси має рішуче переслідуватися, бо люди не вибирають своєї раси. Віровизнання ж – то інша річ. Це вже справа вибору, так само, як смак у мистецтві, філософії, політиці. Тому це має залишатися предметом дискусії, навіть якщо хтось і може образитися.
XS
SM
MD
LG