Гості Свободи: народний депутат України Лілія Григорович та політолог Олександр Дергачов.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
Кирило Булкін: Перша частина третього з’їзду Народного Союзу “Наша Україна” виявилася несподівано короткою. Ухвалення кадрових та інших стратегічних рішень перенесене на другу частину з’їзду, що відбудеться за 3 тижні.
Ведучий: Кирило Булкін
Що може змінитися за ці 3 тижні у майбутньому “НУ”? Яким буде це майбутнє? З цими та дотичними запитаннями звертатимуся до гостей.
А спочатку хочу з’ясувати, що це таке вийшло зі з’їздом? Люди збиралися, з’їжджалися з різних куточків України, а тут їм раптом кажуть: ми передумали, приїжджайте через 3 тижні.
Причому, наскільки я розумію, думку цих людей не спитали, навіть голосувати за перерву в з’їзді не пропонували.
Пані Григорович, чи не виглядає це трішечки нечемним щодо делегатів з’їзду? Лілія Григорович: Ви все говорите правильно. Дійсно, люди їхали на з’їзд, дійсно, люди хотіли насамперед почути відповідь почесного голови, що буде далі, тому що вже десь добрий місяць напередодні з’їзду мусувалося питання про те, що Віктор Андрійович залишить партію. Головні відповіді, які люди хотіли почути, вони, власне, у виступі Президента України, почесного голови “НУ” почули. Президент залишається почесним головою. Це дорога і рідна для нього сила.
Однак ця сила має мати іншу якість, бо ідеологема партії “Ми партія Президента” – це є занадто мало або це зовсім недостатньо для того, щоб виконати головну місію.
Ви ставили в сьогоднішньому ефірі питання: “Яка місія, який подальший шлях “НУ”? Відповідаю. “НУ” є ота потуга, з одного боку, а з другого боку, політичний гарант в парламенті виконання 5-річної програми Президента України “10 кроків назустріч людям”.
Олександр Дергачов: Ми спостерігаємо становлення партійної системи і однієї із таких яскравих потужних сил, за яку проголосувала достатня кількість наших громадян і на яку сподівалися як на основу, можливо, демократичної коаліції, принаймні, лідерство Президента спонукало до таких сподівань.
Насправді ми бачимо, що є плюси і мінуси в тій партії. Ми бачимо плюралізм, ми бачимо не менше 20 помітних постатей, які промовляють від імені партії чи за своєю ініціативою, але впливають на рішення партії. Ми бачимо серед них плюралізм, в них різна орієнтація, в них, мабуть, різні плани. Ми бачимо, що таким чином життя досить інтенсивне партійне. Мало яка партія має таке інтенсивне життя.
З іншого боку, ми маємо дійсно ситуацію, коли основні демократичні принципи функціонування партії, принаймні, залишилися прихованими, непомітними.
Зараз ми маємо (кому не набридло) 3 тижні поспостерігати, як буде підготовлений з’їзд, що зміниться, оскільки дійсно назріли і зміни в керівництві, і була потреба відновити співпрацю реальну з Президентом, оскільки Президент не отримав зворотного ефекту від того, що він підтримував партію. Нарешті зараз треба оцінити, які є можливості виконання і програми партійної, і програми самого Президента за цих конкретних умов.
- Пані Григорович, чому не було сформовано робочих груп для реформування партії, адже саме до цього закликав Президент?
Лілія Григорович: Все, що відбулося на першій частині третього з’їзду, я розділила б на два етапи: перший етап – це понад 20 хвилин виступу Президента, а далі, здається, 2 хвилини, коли з’їзд встав і пішов.
Річ в тім, що у тих 20 хвилинах ми отримали відповіді на усі запитання. Ми отримали, мені здається, стільки інформації довгожданої і різкої, що ці 3 тижні для переосмислення, мені видається, якраз те, що потрібно. Це є той оптимальний відрізок часу, щоб нова якість спочатку народилася в аналітиці, а потім у діях.
Відносно груп. Так, це чисто організаційне робоче питання. Я не можу дати Вам сьогодні відповідь, чому за 2 хвилини... Роман Петрович сказав, що ця частина закінчена.
Але я Вам можу доповісти, що цієї середи, а найпізніше в четвер, тому що ведеться підготовка, збирається старий формат політради НСНУ, який буде формувати робочі групи насамперед не на основі членів політради, а на основі регіонального представництва, яке у нас є незмінним, делегати, які делегувалися в обласні організації, є незмінними, тому будуть формуватися робочі групи по напрацюванню того, що сказав Президент, бо це все делегати з’їзду, а саме: програма, статут, стратегічні цілі.
- Панове, що визначиться, на вашу думку, за ці 3 тижні? Чим позначиться другий етап з’їзду? Яким є політичне майбутнє “НУ”?
Олександр Дергачов: Президент у промові багато разів звертався до рядових членів партії. Ми побачимо за 3 тижні, чи мають рядові члени вплив на перебіг подій, чи вони будуть почуті на з’їзді, таким чином чи є це партія дійсно жива на всій вертикалі своїй як масова організація.
Відповідно до того, на які рішення будуть здатні вийти делегати з’їзду, буде залежати подальша доля партії. Поки що вона має перспективу 3 тижні. Далі ми будемо думати, чи вона буде в кризі залишатися, і Президент знову буде думати, як співпрацювати з цією партією, або вона отримає друге дихання. Потенціал чималий.
Чи будуть конструктивно працювати? Чи знайдуть порозуміння всередині себе? Чи цей плюралізм надто конструктивний? Подивимося.
Лілія Григорович: Я почну з себе. Ці 3 дні, які минули від суботи, то це особисто для мене кожна хвилина, коли я мала можливість подумати про те, що мене найбільше хвилює або над чим мені найбільше хочеться подумати. Я вже за 3 дні сама особисто передумала в абсолютно іншому вимірі і розрізі все те, що відбулося.
Якщо такі роздуми, внутрішня дискусія, якщо така дискусія між однопартійцями буде тривати ці 3 тижні, то їй Богу, має народитися нова якість.
Рано чи пізно кількість тих чи інших кількісних змін... А в нас останнім часом кількісні зміни були не такі вже й добрі. На жаль, третє місце під час парламентських виборів. На жаль, не створена (не за виною когось поза нас трьох) парламентська коаліція демократична помаранчева. Мені видається, що кількість цих негативних змін сягнула тієї критичної межі, коли має народитися нова якість. А для цього, безумовно, треба подумати.
Я особисто третій день в поважних роздумах і гадаю, що це тільки на користь.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
Кирило Булкін: Перша частина третього з’їзду Народного Союзу “Наша Україна” виявилася несподівано короткою. Ухвалення кадрових та інших стратегічних рішень перенесене на другу частину з’їзду, що відбудеться за 3 тижні.
Ведучий: Кирило БулкінА спочатку хочу з’ясувати, що це таке вийшло зі з’їздом? Люди збиралися, з’їжджалися з різних куточків України, а тут їм раптом кажуть: ми передумали, приїжджайте через 3 тижні.
Причому, наскільки я розумію, думку цих людей не спитали, навіть голосувати за перерву в з’їзді не пропонували.
Пані Григорович, чи не виглядає це трішечки нечемним щодо делегатів з’їзду? Лілія Григорович: Ви все говорите правильно. Дійсно, люди їхали на з’їзд, дійсно, люди хотіли насамперед почути відповідь почесного голови, що буде далі, тому що вже десь добрий місяць напередодні з’їзду мусувалося питання про те, що Віктор Андрійович залишить партію. Головні відповіді, які люди хотіли почути, вони, власне, у виступі Президента України, почесного голови “НУ” почули. Президент залишається почесним головою. Це дорога і рідна для нього сила.
Однак ця сила має мати іншу якість, бо ідеологема партії “Ми партія Президента” – це є занадто мало або це зовсім недостатньо для того, щоб виконати головну місію.
Ви ставили в сьогоднішньому ефірі питання: “Яка місія, який подальший шлях “НУ”? Відповідаю. “НУ” є ота потуга, з одного боку, а з другого боку, політичний гарант в парламенті виконання 5-річної програми Президента України “10 кроків назустріч людям”.
Олександр Дергачов: Ми спостерігаємо становлення партійної системи і однієї із таких яскравих потужних сил, за яку проголосувала достатня кількість наших громадян і на яку сподівалися як на основу, можливо, демократичної коаліції, принаймні, лідерство Президента спонукало до таких сподівань.
Насправді ми бачимо, що є плюси і мінуси в тій партії. Ми бачимо плюралізм, ми бачимо не менше 20 помітних постатей, які промовляють від імені партії чи за своєю ініціативою, але впливають на рішення партії. Ми бачимо серед них плюралізм, в них різна орієнтація, в них, мабуть, різні плани. Ми бачимо, що таким чином життя досить інтенсивне партійне. Мало яка партія має таке інтенсивне життя.
З іншого боку, ми маємо дійсно ситуацію, коли основні демократичні принципи функціонування партії, принаймні, залишилися прихованими, непомітними.
Зараз ми маємо (кому не набридло) 3 тижні поспостерігати, як буде підготовлений з’їзд, що зміниться, оскільки дійсно назріли і зміни в керівництві, і була потреба відновити співпрацю реальну з Президентом, оскільки Президент не отримав зворотного ефекту від того, що він підтримував партію. Нарешті зараз треба оцінити, які є можливості виконання і програми партійної, і програми самого Президента за цих конкретних умов.
- Пані Григорович, чому не було сформовано робочих груп для реформування партії, адже саме до цього закликав Президент?
Лілія Григорович: Все, що відбулося на першій частині третього з’їзду, я розділила б на два етапи: перший етап – це понад 20 хвилин виступу Президента, а далі, здається, 2 хвилини, коли з’їзд встав і пішов.
Річ в тім, що у тих 20 хвилинах ми отримали відповіді на усі запитання. Ми отримали, мені здається, стільки інформації довгожданої і різкої, що ці 3 тижні для переосмислення, мені видається, якраз те, що потрібно. Це є той оптимальний відрізок часу, щоб нова якість спочатку народилася в аналітиці, а потім у діях.
Відносно груп. Так, це чисто організаційне робоче питання. Я не можу дати Вам сьогодні відповідь, чому за 2 хвилини... Роман Петрович сказав, що ця частина закінчена.
Але я Вам можу доповісти, що цієї середи, а найпізніше в четвер, тому що ведеться підготовка, збирається старий формат політради НСНУ, який буде формувати робочі групи насамперед не на основі членів політради, а на основі регіонального представництва, яке у нас є незмінним, делегати, які делегувалися в обласні організації, є незмінними, тому будуть формуватися робочі групи по напрацюванню того, що сказав Президент, бо це все делегати з’їзду, а саме: програма, статут, стратегічні цілі.
- Панове, що визначиться, на вашу думку, за ці 3 тижні? Чим позначиться другий етап з’їзду? Яким є політичне майбутнє “НУ”?
Олександр Дергачов: Президент у промові багато разів звертався до рядових членів партії. Ми побачимо за 3 тижні, чи мають рядові члени вплив на перебіг подій, чи вони будуть почуті на з’їзді, таким чином чи є це партія дійсно жива на всій вертикалі своїй як масова організація.
Відповідно до того, на які рішення будуть здатні вийти делегати з’їзду, буде залежати подальша доля партії. Поки що вона має перспективу 3 тижні. Далі ми будемо думати, чи вона буде в кризі залишатися, і Президент знову буде думати, як співпрацювати з цією партією, або вона отримає друге дихання. Потенціал чималий.
Чи будуть конструктивно працювати? Чи знайдуть порозуміння всередині себе? Чи цей плюралізм надто конструктивний? Подивимося.
Лілія Григорович: Я почну з себе. Ці 3 дні, які минули від суботи, то це особисто для мене кожна хвилина, коли я мала можливість подумати про те, що мене найбільше хвилює або над чим мені найбільше хочеться подумати. Я вже за 3 дні сама особисто передумала в абсолютно іншому вимірі і розрізі все те, що відбулося.
Якщо такі роздуми, внутрішня дискусія, якщо така дискусія між однопартійцями буде тривати ці 3 тижні, то їй Богу, має народитися нова якість.
Рано чи пізно кількість тих чи інших кількісних змін... А в нас останнім часом кількісні зміни були не такі вже й добрі. На жаль, третє місце під час парламентських виборів. На жаль, не створена (не за виною когось поза нас трьох) парламентська коаліція демократична помаранчева. Мені видається, що кількість цих негативних змін сягнула тієї критичної межі, коли має народитися нова якість. А для цього, безумовно, треба подумати.
Я особисто третій день в поважних роздумах і гадаю, що це тільки на користь.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
