Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 16:48

Стівен Пайфер: Україна має пережити перехід на нові ціни на газ і стати більш політично незалежною від Росії.


Василь Зілгалов Прага, 25 жовтня 2006 (RadioSvoboda.Ua) – Колишній посол США в Україні Стівен Пайфер під час роботи празького Енергетичного форуму, організованого Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода та Варшавським інститутом східноєвропейських досліджень, дав інтерв‘ю нашому кореспондентові з приводу українських газових проблем. У відповідь на запитання щодо впливу нової ціни на російський газ на українську економіку Стівен Пайфер сказав:

Стівен Пайфер у стідії Радіо Свобода.
– Спираючись на те, що я побачив, можна очікувати, що у 2007 році Україна мусить платити десь 100-135 доларів США за тисячу кубічних метрів газу, що є більше за 95 доларів за тисячу кубів, за які Україна імпортує газ у 2006 році. Що мене вразило, коли я був в Києві у вересні, так це розмови з людьми і в уряді, і в промисловості. Ніхто не бачив у цьому величезної проблеми. Здавалося, що вони розуміють невідворотність зростання ціни і те, що це не має бути таким уже страшним ударом по українській економіці. І що я почув насправді з багатьох джерел – українська велика індустрія вже розуміє, що ціни на енергію зростають, вірогідно, врешті до цін світового ринку.

І як наслідок, великій бізнес тепер вирішив інвестувати в енерго-зберігаючі технології, що вони не могли зробити чотири-пять років тому, бо газ був дешевий і не було економічно доцільно це робити. Так що таке рішення вони ухвалюють нині.

Як казало мені чимало людей, Україні потрібні два-три роки для здійснення цього переходу на нові енергозберігаючі технології. Тоді вони будуть у змозі пристосуватися до нової ціни. Без сумніву, це не буде безболісним, але я був здивований у вересні, що чимало людей говорили про те, як Україна впорається з вищою ціною на газ, чого не було ще вісім-десять місяців тому.

– Прем‘єр-міністр Янукович сказав, що Україна мусить бути готова до навіть ще болючішого підвищення ціни на газ після 2007 року.

– Україна врешті-решт мусить бути готова платити світові ринкові ціни за енергію. Було б справедливо очікувати, що для України, що буде певний перехідний період. Так само як для Росії, коли вона вела переговори з ЄС про вступ до Світової Організації Торгівлі. Тоді домовилися з Брюсселем про п‘ятирічний перехідний період для підняття цін на енергію в самій Росії.

Це має сенс з двох точок зору – з економічної, але також з точки зору енергетичної безпеки, якщо Україна планує врешті-решт платити за світовими цінами та внаслідок - починати пристосовуватися до цього. Тому що після того, як Україна платитиме за світовими цінами і це зменшить політичний вплив Росії на Україну. Якщо Україна має якісь особливі умови, завжди буде існувати спокуса з боку Росії використати це питання.

– Президент Ющенко недавно вказував на необхідність повернення України до переговорів щодо формування міжнародного консорціуму, за участі й Росії, для керування транзитною газотранспортною системою його країни. Ви вважаєте, що Україна може гарантувати енергетичну безпеку без передачі контролю над її ГТС у руки Росії?

– Про міжнародний консорціум. Минуло вже п‘ять-шість років з того часу, коли я працював в американському уряді і ми тоді були дуже зацікавлені в ньому. Оскільки ми бачили у цьому можливість керувати газотранспортною системою у напрямку, взаємовигідному і для Україні, і для виробників та відправників в Росії та для споживачів. Я думаю, що ідея консорціуму ще має якийсь сенс. Але дуже важливо, щоб Україна чітко бачила, яким чином цей консорціум буде виглядати. Україна має пам‘ятати, що там буде збіг інтересів між виробниками і відправниками з Росії і споживачами із Західної Європи. А ця єдність інтересів є, коли відправник і споживач намагаються зменшити вартість транзиту. Такий збіг інтересів може бути на шкоду України. Тому Україна має пересвідчитися, що консорціум запланований таким чином, щоб її інтереси не постраждали.
XS
SM
MD
LG