У Гельсинки представники Києва і Брюсселя перевірятимуть, чи виконані обіцянки. Так, український уряд, як і обіцяв, затвердив проекти угод про спрощення візового режиму та реадмісію (повернення мігрантів). Це сталося 25 жовтня, що дало змогу заступникові голови Секретаріату Президента Олександрові Чалому заявити, що Київ тепер очікує на парафування цих документів у Гельсинки. Цього ж очікує і міністр закордонних справ Борис Тарасюк:
“Це буде визначна подія у взаєминах України з Євросоюзом, оскільки вона буде не теоретично, а безпосередньо стосуватися сотень тисяч і мільйонів українських громадян. Спрощення візового режиму буде стосуватися широкого кола українських громадян, воно буде передбачати надання багаторазових віз терміном до 5 років; певним категоріям українських громадян візи будуть надаватися безкоштовно. Що стосується угоди про реадмісію, це у контексті стурбованості ЄС напливом нелегальних мігрантів”.
Заступник міністра закордонних справ Андрій Веселовський підтвердив, що у період парафування цієї угоди усіма зацікавленими сторонами – а це мінімум три роки – Євросоюз і Міжнародна організація з міграції надаватимуть Україні технічну і фінансову допомогу для створення системи контролю за міграційними процесами, облаштуванням місць для депортованих тощо.
А у разі вступу України до Світової організації торгівлі Україна та ЄС розпочнуть роботу над новою угодою, яка гарантуватиме Україні асоціювання з ЄС у політичному плані, і створення з ЄС зони вільної торгівлі – в економічному. Як зазначив Андрій Веселовський:
“СОТ є передумовою зони вільної торгівлі. Зона вільної торгівлі – важлива складова нової угоди. Зробимо це швидко – підемо швидко”.
Українські політики і політологи зазначають, що і Київ і Брюссель мають дбати за виконання домовленостей та обіцянок – надто довго обіцянки залишались на словах, надто багато часу втрачено для глибшого знайомства і порозуміння між Україною та ЄС. Але якраз у Гельсинки є змога здійснити реальні кроки назустріч одне одному, - переконаний київський політолог Віктор Каспрук:
“Мені здається, що зона вільної торгівлі дуже потрібна Україні, і разом з візовим пом‘якшенням ми могли би de facto мати деякі права. Які доступні країнам – членам Євросоюзу. Якщо ЄС не може нас прийняти, скажімо так, як повноцінного члена, часткові права європейських країн могли би підштовхнути Україну до реформування економіки, судової системи”.
Тим більше – нагадує пан Каспрук – що це давня обіцянка України Брюсселю, виконати її – справа честі української влади.