Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 00:18

349 років від обрання гетьманом Івана Виговського.


Віталій Пономарьов Київ, 27 жовтня 2006 року (RadioSvoboda.Ua) – Цього дня 349 років тому в Братському монастирі на Подолі у Києві були освячені булава, шабля та бунчук Івана Виговського, напередодні обраного гетьманом. Ставши наступником Богдана Хмельницького, юрист, вояк і поет Виговський намагався переорієнтувати політику української держави в європейському напрямку.

Іван Виговський.
Шляхтич з поліського села Вигова Іван Виговський закінчив Києво-Могилянську академію, працював у Луцькому суді, служив у польському війську. У битві під Жовтими Водами він потрапив у татарський полон, двічі пробував утекти і нарешті був викуплений Богданом Хмельницьким, який призначив його генеральним писарем. Після смерті Хмельницького старшинська рада до повноліття його сина Юрія обрала гетьманом Виговського. Приймаючи булаву, він сказав:

“Ся булава доброму на ласку, а злому на кару. Коли мене гетьманом обрали, то потурати я у війську нікому не буду, бо Військо Запорозьке без страху бути не може”.

Виговський уклав угоди з Польщею, Кримом, Швецією, Туреччиною, Волощиною, Молдовою та Семиграддям. Коли ж проти його політики повстали підтримані Москвою лівобережні полки і Запорозька Січ, військо Виговського та ногайська кіннота Карач-бея розгромили заколотників під Полтавою. А гетьман звернувся до європейських урядів з маніфестом:

“От така-то зрада підступної Москви слідна у всім: вона готує нам ярмо – насамперед внутрішньою громадянською війною. Ми примушені підняти законну оборону та вдатися до сусідів із проханням про допомогу для своєї свободи”.

Виговський уклав з посланцями короля Гадяцьку угоду про створення федерації Польщі, Литви та України. У відповідь цар оголосив його зрадником і направив на Лівобережжя стотисячну армію, яку Виговський за підтримки хана Мехмед-Гірея ІV розгромив під Конотопом 29 червня 1659 року. Походу гетьмана на Москву перешкодили новий виступ лівобережної опозиції та напад Івана Сірка на землі союзників козаків – ногайців. Зрештою, Чорна рада біля Узина проголосила гетьманом Юрія Хмельниченка, і Виговський відіслав йому булаву.

“Свої приватні справи відсунули ми далеко перед славою Божою і справами громадськими, щоб нашу свободу, здобуту з Божою поміччю і освячену кров’ю, могли заховати, а по смерті передати нащадкам нашим”.
XS
SM
MD
LG