Доступність посилання

ТОП новини

У Рівному завершився черговий етап фотомистецького проекту “Обличчя планети Земля”. Результати конкурсу “Волинський фотовернісаж” презентовані в обласному музично-драматичному театрі.


Валентина Одарченко Рівне, 20 жовтня 2006 (Radiosvoboda.Ua) - У Рівному завершився черговий етап фотомистецького проекту “Обличчя планети Земля”. Розширити уявлення співвітчизників про географічну та історичну Волинь,показати самим волинянам їхнє органічне поєднання з іншими народами й культурами – таку мету поставили перед собою фотохудожники Рівненщини. Тому галерея «Вертеп», котра з’явилася тут ще на Різдво з ініціативи фотохудожників Анатолія Мізерного та Олександра Харвата, кожного місяця дивує рівнян і приїжджих новими відкриттями фотомитців. Як розповів головний ідеолог жовтневого конкурсу Олександр Харват, до проекту долучилися студія «Простір фото» та творче обєднання «Арт сейшн».

Світлина переможець конкурсу «Володя».
Харват: «Ми намагалися долучити до конкурсу фотохудожників із різних регіонів. Тема вільна, і спеціальна відокремлена тема – архітектура Волині».

Цього разу портрети, пейзажі та архітектура були побачені через об’єктив не лише волинянами – одеськими, кримськими, прикарпатськими, львівськими і тернопільськими фотохудожниками. А ще – українцями з Ірландії, Сполучених Штатів та Словаччини. Компетентне журі на чолі з членом Міжнародної федерації фотомистецтва, миколаївцем Борисом Пановим визначало переможців, не знаючи авторів представлених на конкурс понад чотирьохсот робіт. Із сотнею кращих ознайомилися відвідувачі фотовиставки. Вразила кількість і глибинний характер портретів. Гран-прі отримав ірландський українець Олександр Яременко – за чорно-білу світлину «Володя». На фото – мудрий літній чоловік, котрий цілком міг би виявитися ірландцем. Здається, саме ця знахідка – схожість українських прототипів з ірландськими – покорила і самого фотохудожника, і журі. А поряд із переможцем відкриттям конкурсу став чортківський портретист Олег Марчак – за світлину «Самотність», на якій зображена літня селянка в очікуванні приїзду міських онуків.

Марчак: «Село. Десять кілометрів від дороги. Туди приїжджаєш – там такі старі бабусі сидять – хто на вікні, хто на брамі... Якщо хтось там проходить, а ще захоче з нею поспілкуватися – таке буває раз у два-три тижні. Оці бабусі помруть – село впаде, вони помруть одночасно... Настільки це справляє враження... Ми з нею поспілкувалися – у неї вдячність була в очах, що вона з кимось поговорила. З людьми дуже цікаво працювати, це своєрідний наркотик... »

Цінність фотопроекту ще й у тому, що фотохудожники нарешті знайшли місце для постійних експозицій у фойе театру, адже досі тіснилися в підвальчику. Тож побачити світ і Волинь їхніми очима мають змогу чимало городян і гостей міста. А ще – читачі мистецьких видань “Сіті лайф» та “Dfoto”.
XS
SM
MD
LG