Останнім часом податківці щомісяця витягують із тіні близько ста робочих місць. Найбільше приховують реальні зарплати, як і зарплати взагалі, у сфері громадського харчування і торгівлі. Люди не бажають віддавати державі кошти, вважаючи, що державні структури їх оббирають. Цьому є пояснення – непомірні нарахування на фонд заробітної плати, зауважує голова ради підприємців Рівненської області Олег Хомич.
Хомич: «Обсяги звітності, яку потрібно вести будь-якому підприємцю, переходять за межі розумного. А ще в Україні існують непрямі податки. Якщо в підприємця працює 20 людей, вони складаються в значні суми, які часто-густо перевищують інші обов’язкові сплати податків. Додаються нові фонди, скажімо, фонд нещасного випадку. Це найнещасніший фонд у Рівному – там по двадцятеро людей стоять у черзі, і ціле нещастя – здати туди ту звітність».
А ще підприємців дратує повільне повернення державою необхідних соціальних виплат – таких як допомога по догляду за дитиною, або ж складність отримання усіх дозволів для працівників в окремих галузях (скажімо, в будівельній). Вихід, як вважає Олег Хомич, тільки у введенні єдиного соціального податку.
Хомич: «Нехай це буде 30% чи 20%, і звіт в один день в одне місце. Але цього не хочуть зробити, бо багато чиновників із великої кількості фондів та структур залишаться без роботи, машин, приміщень… А в нас бюрократія має властивість лише розмножуватись, а не скорочуватися».
Самі ж податківці визнають, що незадоволених виплатами «з тіні» працівників майже нема. Заступник начальника Державної податкової інспекції у Рівному Богдан Бартманський:
«Анонімних звернень щодо порушень законодавства про працю ми отримали аж вісім. Це надто мало, враховуючи статистику «тіньових» зарплат».
Податківці пояснюють, що школи і лікарні, парки і фонтани працюють не просто так, а на бюджетні кошти, які формуються з місцевих податків. Але рівняни приховують свої заробітки, а потім із них же платять лікарю чи сантехніку відповідний гонорар і не замислюються про пенсію. Змінити ситуацію може лише гнучка і спрощена податкова система, якою Україна поки що похвалитися не може.
Хомич: «Обсяги звітності, яку потрібно вести будь-якому підприємцю, переходять за межі розумного. А ще в Україні існують непрямі податки. Якщо в підприємця працює 20 людей, вони складаються в значні суми, які часто-густо перевищують інші обов’язкові сплати податків. Додаються нові фонди, скажімо, фонд нещасного випадку. Це найнещасніший фонд у Рівному – там по двадцятеро людей стоять у черзі, і ціле нещастя – здати туди ту звітність».
А ще підприємців дратує повільне повернення державою необхідних соціальних виплат – таких як допомога по догляду за дитиною, або ж складність отримання усіх дозволів для працівників в окремих галузях (скажімо, в будівельній). Вихід, як вважає Олег Хомич, тільки у введенні єдиного соціального податку.
Хомич: «Нехай це буде 30% чи 20%, і звіт в один день в одне місце. Але цього не хочуть зробити, бо багато чиновників із великої кількості фондів та структур залишаться без роботи, машин, приміщень… А в нас бюрократія має властивість лише розмножуватись, а не скорочуватися».
Самі ж податківці визнають, що незадоволених виплатами «з тіні» працівників майже нема. Заступник начальника Державної податкової інспекції у Рівному Богдан Бартманський:
«Анонімних звернень щодо порушень законодавства про працю ми отримали аж вісім. Це надто мало, враховуючи статистику «тіньових» зарплат».
Податківці пояснюють, що школи і лікарні, парки і фонтани працюють не просто так, а на бюджетні кошти, які формуються з місцевих податків. Але рівняни приховують свої заробітки, а потім із них же платять лікарю чи сантехніку відповідний гонорар і не замислюються про пенсію. Змінити ситуацію може лише гнучка і спрощена податкова система, якою Україна поки що похвалитися не може.