Насправді, як відзначають політики та журналісти і в Україні, і в Євросоюзі, не все так безхмарно на міжнародній вісі “Київ – Брюссель”. Усередині ЄС не існує спільної думки щодо перспектив українського членства в Євросоюзі. З одного боку, Солана підтвердив особисту прихильність до поглиблення співпраці між Україною та Євросоюзом. З іншого боку, німецький канцлер Меркель пропонує обмежитися певними кроками у рамках політики добросусідства між “старою” і “пост радянською” Європою. Нагадаю, що ФРН головуватиме в Євросоюзі з 1 січня наступного року, а отже, її позицію не можна не брати до уваги.
Немає єдності щодо євроінтеграції і усередині України. І якщо Президент Ющенко та його команда називають курс на Європу головним вектором зовнішньої політики України – то навіть у Верховній Раді є голоси, які з цим не згодні. Ось голос представника фракції комуністів Олександра Голуба:
"Якщо Європа і чекає на Україну, то принаймні вона не чекає на таку Україну, якою вона є сьогодні. Маю на увазі, щодо розвитку економічної, політичної та соціальної системи. Європа потребує іншої України – не країни – жебрака, яка вимагає від європейських країн довести її стан як держави до певного європейського рівня. Європі повинен союзник, повинна підійти країна, яка за своїми показниками не гірша, ніж більшість частин Європи".
А міністр закордонних справ – він же лідер Народного Руху України Борис Тарасюк переконаний, що ЄС зацікавлений ЄС у поглибленні співпраці з українською державою . І це, за словами Тарасюка, покаже сьогоднішній день, оскільки нині можуть бути підписані угоди “Про спрощення візового режиму” та “Про реадмісію (повернення мігрантів)”. Борис Тарасюк далі:
"Будемо сподіватися, що це буде зроблено. Це буде непересічна подія: спрощення візового режиму буде стосуватися широкого кола українських громадян. Воно буде передбачати надання багаторазових віз терміном до 5 років, певним категоріям громадян візи будуть надаватися безкоштовно".
На важливості підписання і здійснення цих угод наголошує і експерт київського дослідницького Центру імені Разумкова Валерій Чалий:
"Треба говорити про практичну взаємодію, підготовку угод, які покращать можливості для поглиблення співробітництва. І саме підписання конкретних угод і позиція Євросоюзу будуть свідченням бажання бачити у майбутньому Україну в європейській сім’ї".
За кілька годин сподівання, пропозиції і мрії офіційного Києва будуть або підтримані, або відкинуті.
Немає єдності щодо євроінтеграції і усередині України. І якщо Президент Ющенко та його команда називають курс на Європу головним вектором зовнішньої політики України – то навіть у Верховній Раді є голоси, які з цим не згодні. Ось голос представника фракції комуністів Олександра Голуба:
"Якщо Європа і чекає на Україну, то принаймні вона не чекає на таку Україну, якою вона є сьогодні. Маю на увазі, щодо розвитку економічної, політичної та соціальної системи. Європа потребує іншої України – не країни – жебрака, яка вимагає від європейських країн довести її стан як держави до певного європейського рівня. Європі повинен союзник, повинна підійти країна, яка за своїми показниками не гірша, ніж більшість частин Європи".
А міністр закордонних справ – він же лідер Народного Руху України Борис Тарасюк переконаний, що ЄС зацікавлений ЄС у поглибленні співпраці з українською державою . І це, за словами Тарасюка, покаже сьогоднішній день, оскільки нині можуть бути підписані угоди “Про спрощення візового режиму” та “Про реадмісію (повернення мігрантів)”. Борис Тарасюк далі:
"Будемо сподіватися, що це буде зроблено. Це буде непересічна подія: спрощення візового режиму буде стосуватися широкого кола українських громадян. Воно буде передбачати надання багаторазових віз терміном до 5 років, певним категоріям громадян візи будуть надаватися безкоштовно".
На важливості підписання і здійснення цих угод наголошує і експерт київського дослідницького Центру імені Разумкова Валерій Чалий:
"Треба говорити про практичну взаємодію, підготовку угод, які покращать можливості для поглиблення співробітництва. І саме підписання конкретних угод і позиція Євросоюзу будуть свідченням бажання бачити у майбутньому Україну в європейській сім’ї".
За кілька годин сподівання, пропозиції і мрії офіційного Києва будуть або підтримані, або відкинуті.