Дискусія щодо необхідності оприлюднення даних про таємних агентів КДБ велась в Латвійській Республіці з часу відновлення незалежності, однак лише в 2004 році парламент країни офіційно підтвердив необхідність обнародування їх імен. Після цього юридична комісія Саейму два роки обговорювала питання, пов’язані з публікацією даних. Картотеку планувалося оприлюднити 1 листопада цього року, однак керівник Центру документування наслідків тоталітаризму Індуліс Залітіс звернувся з проханням надати йому час на підготовку необхідної для публікації списків інформації. У зв’язку з цим ухвалене рішення розпочати публікацію списків агентів радянських спецслужб з 1 березня 2007 року.
Прийняті поправки передбачають публікацію картотек обліку КДБ з зазначенням імен, прізвищ, дат народження, часу вербування, місця праці на момент вербування та дати виключення, якщо таке було. Згідно з даними Центру документування наслідків тоталітаризму, в 1953-1991 роках в Латвії з КДБ співпрацювало 24 тис. осіб, однак латвійська картотека вміщує інформацію лише про 4,5 тисячі агентів, які діяли в 80-і роки минулого століття..
В латвійському суспільстві при обговоренні питання про необхідність публікації даних колишніх агентів КДБ панує розбіжність поглядів. Слід назавжди покінчити з наслідками тоталітаризму, - вважає незалежний депутат Олександр Кірштейнс. На думку депутата Саейму Латвії від партії „Центр злагоди” Валерія Агешина, публікація імен агентів КДБ є спробою політичної еліти відволікти увагу громадськості від соціальних та економічних проблем і може призвести до „полювання на відьом”.
Що може отримати, а що втратити латвійське суспільство від цього кроку, - говорить професор Латвійського університету Віта Зелче:
„Питання про „мішки ЧК” було болючим від початку його обговорення в 1991 році. Воно, безумовно, здається цікавим. Публікація може стати сенсацією для Латвії, люди ь читатимуть газети, обговорюватимуть, але не слід забувати, що мова йде про конкретних осіб. Я думаю, що не слід сумніватися і в тому, що КБД не залишило історичних свідчень, з яких ми можемо довідатися правду про цих людей.”
Політолог Айнарс Дімант вважає питання про оприлюднення списків агентів спецслужб політичним, з яким не слід поспішати.
„Мені здається, що це не таке вже й просте питання як здається – опублікували і усе гаразд. Так, з одного боку ця справа буде завершена, але з іншого - може сприяти виникненню нового прояву несправедливості.”
Президент Латвії В.Віке-Фрейберга виступає проти публікації імен колишніх агентів спецслужб і, за словами її прес-секретаря Айви Розенберги, скоріш за все направить на повторний розгляд до парламенту згаданий законопроект. Оскільки в переважній більшості картки обліку агентів вмішують лише особисті дані і не мають посилань на контекст подій та обставин, то, на думку Президента, їх публікація без уточнення, в яких злочинах брала участь конкретна особа, може призвести до негативних наслідків.
Самі ж агенти, зрозуміло, відмовилися надати інтерв’ю, але в приватній бесіді висловили думку, що після оприлюднення списків в їхньому житті ніяких кардинальних змін не відбудеться.
Прийняті поправки передбачають публікацію картотек обліку КДБ з зазначенням імен, прізвищ, дат народження, часу вербування, місця праці на момент вербування та дати виключення, якщо таке було. Згідно з даними Центру документування наслідків тоталітаризму, в 1953-1991 роках в Латвії з КДБ співпрацювало 24 тис. осіб, однак латвійська картотека вміщує інформацію лише про 4,5 тисячі агентів, які діяли в 80-і роки минулого століття..
В латвійському суспільстві при обговоренні питання про необхідність публікації даних колишніх агентів КДБ панує розбіжність поглядів. Слід назавжди покінчити з наслідками тоталітаризму, - вважає незалежний депутат Олександр Кірштейнс. На думку депутата Саейму Латвії від партії „Центр злагоди” Валерія Агешина, публікація імен агентів КДБ є спробою політичної еліти відволікти увагу громадськості від соціальних та економічних проблем і може призвести до „полювання на відьом”.
Що може отримати, а що втратити латвійське суспільство від цього кроку, - говорить професор Латвійського університету Віта Зелче:
„Питання про „мішки ЧК” було болючим від початку його обговорення в 1991 році. Воно, безумовно, здається цікавим. Публікація може стати сенсацією для Латвії, люди ь читатимуть газети, обговорюватимуть, але не слід забувати, що мова йде про конкретних осіб. Я думаю, що не слід сумніватися і в тому, що КБД не залишило історичних свідчень, з яких ми можемо довідатися правду про цих людей.”
Політолог Айнарс Дімант вважає питання про оприлюднення списків агентів спецслужб політичним, з яким не слід поспішати.
„Мені здається, що це не таке вже й просте питання як здається – опублікували і усе гаразд. Так, з одного боку ця справа буде завершена, але з іншого - може сприяти виникненню нового прояву несправедливості.”
Президент Латвії В.Віке-Фрейберга виступає проти публікації імен колишніх агентів спецслужб і, за словами її прес-секретаря Айви Розенберги, скоріш за все направить на повторний розгляд до парламенту згаданий законопроект. Оскільки в переважній більшості картки обліку агентів вмішують лише особисті дані і не мають посилань на контекст подій та обставин, то, на думку Президента, їх публікація без уточнення, в яких злочинах брала участь конкретна особа, може призвести до негативних наслідків.
Самі ж агенти, зрозуміло, відмовилися надати інтерв’ю, але в приватній бесіді висловили думку, що після оприлюднення списків в їхньому житті ніяких кардинальних змін не відбудеться.