Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 03:46

Ми перейшли на зимовий час, але чи це безпечно для людини?


Василь Зілгалов Прага, 1 листопада 2006 (RadioSvoboda.Ua) – Уже третій день поспіль ми офіційно прокидаємося пізніше. У ніч на 29 жовтня Україна разом із 67 країнами світу перейшла на зимовий час. Цей перехід у світі обґрунтовували лише економічними факторами. А як впливають такі переходи на людський організм? Серйозних досліджень на таку тему до останнього часу не проводилося.


Вперше перевели стрілку годинники у Великій Британії в 1908 році. А в Україні і Росії в 1917 році. Організований же перехід на зимовий і літній час у рамках колишнього СРСР почали здійснювати в 1981 році. Правда, з 1996 року Росія переходить на зимовий час із вересня, а в Україні діє європейська норма – з кінця жовтня. Один із українських фахівців з проблем гігієни людини, заступник директора Інституту гігієни і медичної екології НАН України, пані Надія Полька каже з приводу обґрунтованості переходу на зимовий і літній час:

"Спеціальних досліджень із залученням фізіологів, психологів, медиків, не проводили ні у нас в Україні, ні в країнах колишнього СРСР. Це не було фізіологічно і медично обґрунтовано. Було обґрунтовано лише економічно..."

Найновіші дослідження у Європі показують, що економія електроенергії, пов‘язана з цими переходами, мізерна. Тому й не дивно, що згідно з директивою Єврокомісії країни ЄС повинні надати дані про вплив переходу на зимово-літній час на всі сфери людського життя не пізніше 30 квітня 2007 року. І ЄС буде переглядати необхідність такого переходу на майбутнє. Ми також знаємо, що перехід на зимовий час відмінили щойно в Грузії. Немає таких переходів у Центрально-Азійських країнах. США також не всюди на своїй території переходять на зимово-літній час і збираються переглянути цю проблему у наступному році.

Пані Надія Полька каже про результати власних досліджень серед дітей в Україні:

"Оцей перехід, ми помітили, проводячи дослідження в школах чи дитячих садочках, на зимовий час тяжче сприймається дітьми, ніж навпаки (на літній час). Під час цього переходу, в осінньо-зимовий період, десь аж до січня, коли ми анонімно анкетували дітей, виявилося, що вони недостатньо часу проводять на свіжому повітрі, на півтори-дві години менше, аніж це їм режимом виписано відповідно до віку".

Пані Полька вказує також і на рівень працездатності дітей:

"І процес включення в роботу, в робочий режим у дітей стає довшим на 30-40% за часом. Тобто, вони довше впрацьовуються, але ж тривалість уроку залишається та ж сама – 45 хвилин. І тому ефективність навчання падає".

Щодо інших факторів впливу зміни часу, то, наприклад, британська компанія РАЦ багато років реєструє в листопаді різкий стрибок автоаварій зі смертельними наслідками. Російські науковці реєструють у перші п‘ять днів після переведення стрілок збільшення викликів "швидкої допомоги" на 12%, самогубств – на 66%, смертельних наслідків від інфарктів – на 75%. І вирівнюється ситуація лише під кінець третього тижня. Тому не дивно, що у світі намагаються переглянути переходи на зимово-літній час.
XS
SM
MD
LG