Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 18:51

Латвія готова поділилися досвідом упровадження освітніх реформ у школах національних меншин.


Людмила Пилип Рига, 3 листопада 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Розпочата в 2004 році реформа освіти в Латвії, яка передбачає збільшення навчання державною мовою в школах національних меншин, успішно продовжується і поступово втрачає свій політичний контекст. За інформацією Латвійської державної інспекції з освіти, головним підсумком проведення реформи стало покращення в учнів рівня володіння латиською мовою. А ліворадикальні партії, які своїм гаслом висунули протест проти впровадження реформи, втрачають підтримку в суспільстві і не отримали очікуваних результатів на нещодавніх парламентських виборах у Латвії.

Латвійська держава фінансує отримання середньої освіти в школах з навчанням на восьми мовах національних меншин: українською, російською, польською, єврейською, естонською, литовською та циганською. Відповідно до ухвалених законів про освіту та державну мову, в школах національних меншин поступово збільшується викладання предметів латиською мовою. У відсотковому відношенні це: 60% предметів латвійською мовою, які, без втручання міністерства освіти вибирають самі школи, і 40% – мовою національних меншин.

Мета реформи – створення в Латвії єдиної системи шкільної освіти, яка забезпечуватиме для випускників як латвійських, так і шкіл національних меншин однакові можливості на ринку праці, сприятиме їхній конкурентоздатності.

Говорить директор Державної агенції якості загальної освіти Латвії Евія Папуле: „Цю конкурентоздатність тепер видно, коли учні закінчують школу. Якщо в 1995 році майже всі сумнівалися і були гарячі дискусії з цього приводу, то тепер вони бачать результат і дискусій на цю тему нема. Це мета усіх дітей, що тут народилися і мешканців, які тут живуть, – вони ж жителі Латвії, вони наші люди – просто слід було додати латвійську мову та інтерес до країни. Ми завжди підтримували прагнення цих людей тут залишитися, працювати і жити”.

Якщо на початку впровадження реформи освіти латвійське суспільство було розколоте навпіл – „за” і „проти”, то сьогодні школі, учням та батькам майже вдалось подолати нав’язане політиками бачення реформи освіти, зрозуміти її необхідність. Директор Ризької 13-ї школи Людмила Крутикова згадує часи, коли в інформуванні батьків та учнів про реформу домінували не дані, які надавала школа, а політична пропаганда, зокрема з боку ліворадикального об’єднання „За права людини в єдиній Латвії, „Штабу захисту російських шкіл” та окремих видань російської преси.

Людмила Крутикова: „Політики здійснили загалом негативний вплив, і в тому, що вони вивели дітей на вулиці, на мітинги, а вивели конкретно політики, це не було ініційовано в дитячих колективах – і у тому, що вони запевнили дітей і батьків, що ми не можемо якісно навчити латиською мовою, і в тому, що діти прогулювали уроки. Сьогодні, безумовно, ситуація вирівнюється”.

Директор Державної агенції якості загальної освіти Латвії Евія Папуле зазначила, що результатів аналізу реформи освіти в Латвії очікують у багатьох країнах. Це підтвердив Верховний комісар ОБСЄ з питань національних меншин Рольф Екеус, який відзначив, що реформа освіти в Латвії відповідає міжнародним стандартам. Інтерес до латвійської реформи освіти існує не лише в країнах Євросоюзу, але й в інших державах.

„Ми зі своїм досвідом були в Молдові, Білорусії, в Казахстані, Курдистані. Європа нас завжди очікує і з інтересом вислуховує, також Естонія, Литва. Україна не висловлювала такого інтересу, а ми б із задоволенням передали свій досвід”, – пошкодувала Евія Папуле.
XS
SM
MD
LG