Євген Кушнарьов- Ну, мені здається, що на це питання він має сам відповідати. Я можу лише припустити, що людина хоче дати відповіді на всі питання, які йому було адресовано, в першу чергу, на всі звинувачення, які пролунали на його адресу. Коли це робиться заочно, то людина такої можливості позбавлена, а так він таку можливість отримує.
- А чи не означає це, що Юрію Луценку, який зробив щодо Щербаня не одну гучну заяву, перебувати у кріслі міністра внутрішніх справ залишилося ще недовго?
- Я не бачу тут прямого взаємозв’язку. Не думаю, що повернення Щербаня, несе якусь додаткову загрозу міністру Луценку. А заяв він стільки за минулий рік і першу половину цього року дурних наробив, що йому все життя доведеться їх спростовувати.
- Чи згодилася б Партія регіонів взяти на поруки інших втікачів, таких як Ігор Бакай, Микола Білокінь, чи, скажімо, Руслан Боделан?
- Мені здається, що тут підміна понять. Я не знаю такого терміну, як взяття на поруки, я знаю термін, який застосовувався по відношенню до мене, російською мовою це “поручітєльство”, коли народні депутати беруть на себе зобов’язання і відповідають у моральному плані за те, що конкретна людина не буде ухилятися від слідства, буде перебувати в Україні і місце його знаходження буде відомо. Це абсолютно не означає, що хтось стверджує наперед, що хтось винен, чи не винен, чи таким чином когось намагаються позбавити відповідальності. Це лише запобіжний захід, передбачений нашим законодавством, який дає можливість людині знаходитися у вільному режимі.
- Пане Кушнарьов за останній час було зроблено стільки гучних заяв, справи до кінця так і не доведені, але й не закриті. Як довго це ще може тягтися?
- Більшість цих справ, як і у випадку зі мною були наслідком ситуації, яка склалася в державі, коли революційна доцільність була поставлена вище за закон. Гучні заяви, зроблені перед натовпом людей, і правова практика – зовсім різні речі. Тому той піар, який завойовувався такими заявами обертається зараз для авторів цих заяв зворотнім боком, коли за заяви треба відповідати, а відповідати нічим.
- А загалом, як би ви могли оцінити нинішню ситуацію з корупцією в Україні?
- Вона ніскільки не краща, а по деяких напрямках навіть суттєво погіршилася.
- А що ж робити?
- Те, що робили більшість держав, які проходили через етап ранньої капіталізації, накопичення капіталу, слабкої демократії. По перше, удосконалювати законодавство. По-друге, змінювати атмосферу в самому суспільстві. А по третє, посадовцям самим демонструвати неухильне дотримання законів і працювати максимально прозоро.