Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 05:18

Ще одне місто з’явилося сьогодні на карті Рівненщини. Поблизу обласного центру відкрите містечко для дітей-сиріт.


Валентина Одарченко Рівне, 7 листопада 2006р. (RadioSvoboda.Ua) - Ще одне місто з’явилося сьогодні на карті Рівненщини. Поблизу обласного центру відкрите містечко для дітей-сиріт.

Нові мешканці нового міста.
Традиція влади обливати брудом попередників втрачала свою силу у цьому сосновому бору. Усі троє голів Рівненської облдержадміністрації доклали зусиль до побудови на базі колишнього зимового табору поблизу села Олександрія великого дитячого комплексу, який не назвеш сиротинцем хоча б тому, що мешкатимуть тут і сім’ї зі власними та прийомними дітьми. Двісті маленьких новоселів потрапили сюди, хто зі звичайної школи-інтернату, хто з приймальника. Між спальними корпусами розташувався і будинок, де мешкатимуть вісім родин зі власними і прийомними дітьми. Кількість дітей у кожній сім’ї поступово зростатиме – до дванадцяти. Знайомимось із Андрієм і Тетяною Педяш. Зовсім молода сім’я ще не має власних дітей, однак уже стала прихистком для п’яти хлопчаків із Демидівського району. Діти залюбки фотографуються і за найменшої нагоди прагнуть назвати Тетяну мамою. - Що потрібно було для того, щоб потрапити в це містечко?

Тетяна: "Головне – бажання взяти дітей. Ми з чоловіком ще до одруження обговорювали цю тему – мовляв, якщо матимемо своїх, все одно візьмемо ще й прийомних дітей на виховання. А тут – оголошення про містечко. Ми взяли участь у конкурсі. Зараз у нашій сім’ї два хлопчики з однієї, і два – з іншої сім’ї. Вони братики, так було й задумано, щоб не розлучати дітей. Думаю, найближчим часом візьмемо ще двох дівчаток, їхніх сестер. Я сприймаю їх як свою сім’ю. Я не вихователь і не вчитель, а мама".

- А як вдається приділити увагу п’ятьом?

Тетяна: "Вдається добре, тільки шкода, що не маю чотири руки – кожен хоче триматися за руку.Варити їсти, прати – це не важко, а ось виховати… Будемо старатись".

- Після Рівного не почуватиметесь ізольовано майже у лісі?


Тетяна: "Зовсім ні. Після міста тут затишно і гарно, а до Рівного недалеко. Там мешкають мої батьки, а на Полтавщині – батьки чоловіка. Будемо їздити до них всією сім’єю – це буде дітям цікаво".

Оригінальність втіленого задуму – у тому, що тут дітлахи навчатимуться, займатимуться у гуртках, лікуватимуться і навіть набуватимуть навиків дефіцитних нині одинадцяти робітничих професій. Тож поки що унікальну ідею такого містечка варто було б підтримати і в інших областях, переконаний Президент України Віктор Ющенко, котрий прибув на відкриття з подарунком – автобусом для дитячих екскурсій:

"Вражає високий рівень забезпечення не тільки навчання, а й прикладних занять у дитячому містечку. Тут добре поєднані п’ять-сім проектів, котрі у загальній освітньо-виховній схемі здійснюються окремо. А тут – дошкільна і шкільна підготовка, комп’ютерні класи, сімейне виховання, професійна підготовка перебувають під одним началом… Це втілена мрія і проект Міністерства освіти, який виношувався два з половиною роки".

Наступна черга будівництва – це критий плавальний басейн і комплекс майданчиків спортивного призначення. Для його здійснення необхідно віднайти вісім мільйонів гривень. Якщо в Україні послідовно здійснюватиметься політика ліквідації дитячої безпритульності, ці кошти будуть надані з обласного і державного бюджетів. Та для маленьких новоселів і сьогоднішній дарунок видається казкою.
XS
SM
MD
LG