Дніпропетровських вчителів навчають державній мові.

Центр державної мови швидше нагадує світлицю у сільській хаті – рушники, портрети Шевченка, а ще шафи з посібниками і парти. Тут державної мови навчають вчителів та вихователів дитсадків з великих та малих міст Дніпропетровщини. На відміну від сільських колег, вони намагаються говорити українською мовою з дітьми тільки під час занять. На перервах та поза школою домінує російська.

Антоніна Сергієнко, завідувачка Лабораторії методики української мови та літератури обласного інституту педосвіти каже, що головне – навчити людей долати мовний бар’єр.

“Ще залишилися люди, педагогічні працівники, які відчувають якийсь мовний бар’єр. Зокрема, із завідувачами дошкільними відділами ми працювали, і я сама була здивована. Мені здавалося, що хто-хто, а керівники дошкільних закладів повинні б уже оволодіти державною мовою”.

Українську мову доросла людина з нуля може опанувати усього за 26 днів, переконана пані Антоніна. Для цього розроблені спеціальні методики, є посібники, головне – бажання.

“Якщо 30 хвилин кожного дня працювати над українською мовою, над поповненням лексичного запасу, над оволодінням орфографічною грамотністю, то, напевно, на достатньому рівні можливе оволодіння”.

Однак Центр, де працює Антоніна Сергієнко, не ставить за мету навчати експресом. Вчителі, каже вона, мають взяти на озброєння вислів Вольтера: усі європейські мови можна здолати за 6 років, а на рідну треба вчити усе життя. Тому до Центру планують запрошувати й сільських педагогів – тих, що володіють мовою і пишаються цим, але не знають якихось її тонкощів. Антоніна Сергієнко, приміром. Була здивована, що директори шкіл погано уявляють, що означає запозичене слово «компетентність»:

“Вони пояснюють значення цього слова за старим тлумаченням, що це “професіоналізм”. А сьогодні ми говоримо про учнівські компетентності, життєві компетентності. Сьогодні це набагато ширше поняття”.

Центр української мови у Дніпропетровському інституті педосвіти діє вже півтора місяця, головне джерело його фінансування – бюджет. За цей час мовні курси тут пройшли майже дві сотні педагогів. Однак офіційного відкриття центру ще не було. Методисти кажуть, що хочуть створити хорошу матеріальну базу і напрацювати досвід, щоб було що показати на презентації.

Стан справ же з українською мовою у регіоні, враховуючи його специфіку, фахівці центру називають цілком задовільним, кажуть, що її добре знає набагато більше молоді, ніж раніше. Тільки минулого року троє дніпропетровських школярів перемогли у міжнародному конкурсі знавців української мови імені Петра Яцика. А ще кілька років тому дніпропетровців не було навіть серед дипломантів.