Грузини цієї республіки проведуть цього дня свої альтернативні президентські вибори, які, ймовірно, також матимуть умовний характер. Що ж стоїть за цими символічними волевиявленнями у Південній Осетії?
Спостерігачі зауважують, що референдум і одночасні вибори президента Південної Осетії є ініціативою місцевих керівників на чолі з Едуардом Кокойти, котрі хочуть леґітимізації своїх прагнень у боротьбі за відокремлення від Грузії. Росія формально підтримує право осетин Південної Осетії на опитування, як "право на самовизначення у рамках міжнародних норм," як про це сказав російський міністр закордонних справ Сєрґей Лавров. На думку спостерігачів, Росія використовує карту з Кокойти не лише проти Грузії, але й з метою узаконення інших режимів у зоні так званих заморожених конфліктів – Придністров‘я, Нагірний Карабах, Абхазія – у разі, якщо світ визнає незалежність Косова від Сербії. Москва вже сьогодні заявляє про "універсальність принципів" на прикладі можливого проголошення ООН суверенітету Косова.
Осетини в Цхінвалі кажуть, що цей референдум є лише підтвердженням референдуму 1992 року:
"Я думаю, що й агітувати особливо немає потреби. Тому що, як ми спілкуємося з людьми, ми бачимо наскільки вони прониклися цією ідеєю. Тому я зовсім не маю сумнівів, що кожний, хто тверезо мислить, прийде 12 листопада і проголосує за незалежність республіки Південна Осетія, за підтвердження того курсу, який визначив народ ще 19 січня 1992 року".
Нагадаємо, що тоді 98% виборців Цхінвалі проголосували за незалежність. Оскільки у цьому волевиявленні, яке організовує Едуард Кокойти, можуть брати участь лише ті громадяни республіки, які мають південно-осетинські паспорти, грузинська частина населення Південної Осетії організовує 12 листопада свої альтернативні вибори президента в селі Ердеві. Головним кандидатом тут є Дмитрій Санакоєв, колишній глава уряду в Едуарда Кокойти. Офіційний Тбілісі відмежовується від цих грузинських альтернативних виборів в Ердеві, хоча ця територія перебуває під контролем грузинських військ. Ось що каже Дмитрій Санакоєв:
"Для того щоб створити республіку, для того щоб взагалі республіка, яку проголосив народ, існувала та її всюди всіма силами признавали, необхідно, щоб усе населення Південної Осетії брало участь у виборах. Тому сьогодні я балотуюсь від грузинської частини населення і вважаю, що це правильно. Тому що вони також люди, вони також народ, вони також хочуть брати участь у виборах, вони також хочуть висловити свою позицію, висловити надію на те, що рано чи пізно народ Південної Осетії буде в цілому консолідованим і республіка Південна Осетія сама собою займе достойне місце серед республік Північного Кавказу і Закавказзя".
А мешканка грузинського Ердеві говорить:
"Ми хочемо щоб людина, яка нам підходить, перемогла. Цим шляхом ми будемо відновлювати об‘єднання і незалежність нашої країни. Тому я вітаю альтернативні вибори".
Американський експерт з університету Джона Гопкінса – Свент Корнел, вважає що Росії, в принципі, не вигідна незалежність Південної Осетії, бо це заохочувало б до подібного інші її автономії – Чечню, Татарстан. Корнел додає:
"Росія погрожуватиме визнанням цього (референдуму в Цхінвалі) і використовуватиме це як важіль у її стосунках з Грузією. У той же час, я вважаю, Росія нічого не виграла б від цього визнання”.
Спостерігачі зауважують, що референдум і одночасні вибори президента Південної Осетії є ініціативою місцевих керівників на чолі з Едуардом Кокойти, котрі хочуть леґітимізації своїх прагнень у боротьбі за відокремлення від Грузії. Росія формально підтримує право осетин Південної Осетії на опитування, як "право на самовизначення у рамках міжнародних норм," як про це сказав російський міністр закордонних справ Сєрґей Лавров. На думку спостерігачів, Росія використовує карту з Кокойти не лише проти Грузії, але й з метою узаконення інших режимів у зоні так званих заморожених конфліктів – Придністров‘я, Нагірний Карабах, Абхазія – у разі, якщо світ визнає незалежність Косова від Сербії. Москва вже сьогодні заявляє про "універсальність принципів" на прикладі можливого проголошення ООН суверенітету Косова.
Осетини в Цхінвалі кажуть, що цей референдум є лише підтвердженням референдуму 1992 року:
"Я думаю, що й агітувати особливо немає потреби. Тому що, як ми спілкуємося з людьми, ми бачимо наскільки вони прониклися цією ідеєю. Тому я зовсім не маю сумнівів, що кожний, хто тверезо мислить, прийде 12 листопада і проголосує за незалежність республіки Південна Осетія, за підтвердження того курсу, який визначив народ ще 19 січня 1992 року".
Нагадаємо, що тоді 98% виборців Цхінвалі проголосували за незалежність. Оскільки у цьому волевиявленні, яке організовує Едуард Кокойти, можуть брати участь лише ті громадяни республіки, які мають південно-осетинські паспорти, грузинська частина населення Південної Осетії організовує 12 листопада свої альтернативні вибори президента в селі Ердеві. Головним кандидатом тут є Дмитрій Санакоєв, колишній глава уряду в Едуарда Кокойти. Офіційний Тбілісі відмежовується від цих грузинських альтернативних виборів в Ердеві, хоча ця територія перебуває під контролем грузинських військ. Ось що каже Дмитрій Санакоєв:
"Для того щоб створити республіку, для того щоб взагалі республіка, яку проголосив народ, існувала та її всюди всіма силами признавали, необхідно, щоб усе населення Південної Осетії брало участь у виборах. Тому сьогодні я балотуюсь від грузинської частини населення і вважаю, що це правильно. Тому що вони також люди, вони також народ, вони також хочуть брати участь у виборах, вони також хочуть висловити свою позицію, висловити надію на те, що рано чи пізно народ Південної Осетії буде в цілому консолідованим і республіка Південна Осетія сама собою займе достойне місце серед республік Північного Кавказу і Закавказзя".
А мешканка грузинського Ердеві говорить:
"Ми хочемо щоб людина, яка нам підходить, перемогла. Цим шляхом ми будемо відновлювати об‘єднання і незалежність нашої країни. Тому я вітаю альтернативні вибори".
Американський експерт з університету Джона Гопкінса – Свент Корнел, вважає що Росії, в принципі, не вигідна незалежність Південної Осетії, бо це заохочувало б до подібного інші її автономії – Чечню, Татарстан. Корнел додає:
"Росія погрожуватиме визнанням цього (референдуму в Цхінвалі) і використовуватиме це як важіль у її стосунках з Грузією. У той же час, я вважаю, Росія нічого не виграла б від цього визнання”.