Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 12:33

До візиту Президента Литви в Україну.


Богдана Костюк Київ, 14 листопада 2006 (RadioSvoboda.Ua) - “Реконструювати” торговельний шлях “із варяг у греки” згідно з вимогами двадцять першого сторіччя – таке амбіційне завдання поставили перед собою Литва та Україна. Наскільки це реально, покаже нинішній візит в Україну литовського Президента Адамкуса і зустріч ділових кіл двох держав у Києві.

Півтора року тому у Луцьку з ініціативи спікерів парламентів Литви, України і Польщі була створена Міжпарламентська асамблея цих трьох країн. І тодішній голова Верховної Ради України Володимир Литвин одним із завдань об‘єднання назвав підтримку ділових ініціатив у Балто-Чорноморському регіоні. Бізнес і торгівля – це ті складові, на яких ґрунтується повсякденне співробітництво між Києвом і Вільнюсом, і одне із завдань нинішнього візиту Президента Адамкуса – надати йому динамізму. Чому сприятиме вступ України до Світової організації торгівлі, переконаний міністр закордонних справ Литви Пятрас Вайтекунас:

“Ми будуємо співпрацю з Україною на довготривалу перспективу – базу для цього нам надають можливості вступу України до СОТ, ми зацікавлені, щоб це сталось якнайшвидше. Ми також будуємо стосунки у рамках Балто-Чорноморського співробітництва. Вони ґрунтуються на історичних економічних зв’язках і цінностях європейської цивілізації. Це те, що нас справді єднає і що існуватиме упродовж сторіч”.

Міністр закордонних справ України Борис Тарасюк від зустрічі президентів України і Литви очікує нових пропозицій та ідей:

“Питання початку функціонування таких специфічних інститутів двосторонніх взаємин, як Президентська рада, проведе своє перше засідання під час візиту Президента Адамкуса в Україну”.

Міністри Авйтекунас і Тарасюк зазначили, що питання енергетичної безпеки у Балто-Чорноморському регіоні буде важливою темою для дискусій і президентів Ющенка та Адамкуса, і представників ділових кіл України і Литви.

А київський політолог Роман Зінченко, коментуючи “енергетичну складову” українсько-литовського саміту, каже:

“Литва, як і інші прибалтійські країни, за період після розпаду СРСР, використали цей час на вибудовування енергоефективної економіки. У той час Україна постійно сподівалася на те, що, мовляв, ми ще передомовимось, і так далі. Україна, на жаль, займає позицію наздоганяючої. Тут потрібно говорити про обмін досвідом у сфері енергетичної стратегії. Від самого початку прибалти вибудовували стратегію на максимальне унезалежнення від зовнішніх енергетичних ресурсів”.

Цей досвід Литви, на думку пана Зінченка, надзвичайно корисний для України, економіка якої залежить від імпортних енергоносіїв.
XS
SM
MD
LG