Вистава «Український Декамерон» у театрі ДАХ.Тоді ж виникла ідея створити “театральну платформу” – інтернаціональну мережу партнерства і співпраці. Мережа набула розвитку по всій Європі. Вона полягає у проведенні в певний день у певному місті мобільних фестивалів і вистав кількома театральними колективами. Без “Платформи”, – стверджує пан Троїцький, – неможливе було б всеєвропейське визнання “ДАХу”, і так само – набуття європейського досвіду акторами театру, знайомство з сучасним театральним мистецтвом. Владислав Троїцький далі:
“Я зараз багато працюю з Польщею та Угорщиною, там дуже багато молодої режисури. Є міфи (театру) Кантера і Гратовського – є цей контекст культурний. У нас я продовжив традицію “Мистецьких салонів” у “ДАХу”, останній відбувся буквально днями і присвячений був питанню “Що робити?”. У сенсі – що робити театральним і мистецьким колективам, як виживати у добу жорсткої ділової ідеології, що панує в українській політиці; як зберігати етнічні джерела у добу глобалізації. На це накладається “хуторська свідомість” більшості українців, з політиками включно. Тож мені хочеться, щоб наш “ДАХ” наступний дванадцятирічний цикл свого буття утверджував європейську свідомість співгромадян. А Європі відкрив би унікальну українську культуру і традицію. Я проводжу таку собі розгерметизацію замкнених культурних просторів”.
Розгерметизація виявилася плідною. “ДАХ” виборов чимало нагород на міжнародних театральних фестивалях і фестивалях традиційної та етнічної музики. Лише упродовж цього року Владислав Троїцький зі своїм колективом стали переможцями фестивалів у Польщі та Угорщині, гостювали на міжнародному джазовому фестивалі у Коктебелі та у Шешорах. Європа – велика, театральних і музичних шляхів, якими мандруватиме колектив у найближчі роки, в ній не бракує.