Доступність посилання

ТОП новини

Віртуальні подорожі Україною: Давня столиця Золотоординського Улусу Ескі-Кирим – Старий Крим.


Володимир Притула Подорожуючи із Сімферополя до Коктебеля чи Феодосії, не кожен турист зверне увагу на маленьке містечко, повз яке обов’язково проїзджатиме. А давня столиця Золотоординського Улусу Ескі-Кирим – сучасний Старий Крим – варта того, щоб зупинитися тут хоча б на кілька днів.

Те, що залишилося від величної мечеті золотоординського хана Узбека у Старому Криму.
Старий Крим – Солхат, Кирим, Левкополь, Ескі-Кирим уже ці назви свідчать, що це – місто драматичної історії. Заснований у 13 столітті на стародавньому Шовковому шляху, Солхат, а потім Кирим – став головним містом Кримського улусу Золотої Орди. Уже за короткий період воно досягло такої величі, що деякі арабські стародавні автори порівнювали його із Багдадом. Попри руйнівні зусилля віків, воєн і радянської влади, від золотоординського періоду тут залишилися руїни справжнього караван-сараю, а також мечеть єгипетського султана Бейбарса та мечеть і медресе хана Золотої Орди Узбека, збудовані у 1314 році. До речі – медресе, тобто мусульманський університет – один з перших подібних навчальних закладів на території сучасної України. Любителі пригод і загадок можуть також відвідати залишки Свинцевої мечеті – Куршум-Джамі, з якою пов’язано чимало легенд.

До речі, про султана Бейбарса, доля якого схожа на долю українки Роксолани, у Старому Криму пам’ятають його як земляка, розповідає історик Ібраїм Абдуллаєв: “Бейбарс був вихідцем із Криму. Він – половець, якого під час завоювання півострова Золотою Ордою продали у рабство до Єгипту. Ставши мамлюком, він зробив дуже швидку кар’єру і посів султанський трон в Єгипті. Він пам’ятав про свою історичну батьківщину і наказав тут збудувати мечеть, яку звели уже після його смерті”, - розповів Ібраїм Абдуллаєв. За його словами, Старий Крим став своєрідною колискою кримськотатарського народу, звідси пішли всі його хани і більшість впливоввих кримськотатарських родів.

У Старому Криму часто звучить і вірменська музика, адже Солхат колись був центром вірменської духовності і на околиці міста досі розташований стародавній вірменський монастир Сурб-Хач, у перекладі – “Святий хрест”. Монастир заснували втікачі з давньої вірменської столиці Ані, захопленої у 13 столітті османами. Розповідає історик Вартан Григорян: “Монастир Сурб-Хач для нас – це святе місце для вірмен усієї України. Це центр нашої духовності, духовна столиця вірменської громади нашої країни. І щороку влітку на свято Вартавар сюди приїзджають вірмени не лише з України, але й з Росії”. Архітектурний ансамбль Сурб-Хач – це цілий комплекс споруд: храм з притвором, де поховані мощі місцевих святих, братський корпус і трапезна. Сама церква – типовий зразок вірменської культової архітектури середньовіччя. Зараз монастир не діє, проте залишається важливим місцем туризму і паломництва. Але про Сурб-Хач детальніше в іншій нашій віртуальній подорожі.

Вірменський монастир Сурб-Хач (Святий Хрест) у Старому Криму.
А в Старому Криму є ще одне місце паломництва – це скромна могила з невеликою скульптурою Тієї, Хто Біжить Хвилями. У цьому тихому містечку жив і похований Останній романтик російської літератури Олександр Грін. Мідну скульптурку Тієї, Хто Біжить кілька років тому вкрали і здали на брухт якісь бомжі. Її з часом відновили, але зі спеціального пластмасового сплаву. Неподалік від Гріна спочиває ще одне відоме в російській літературі подружжя – Юлія Друніна та Олексій Каплер.

Очевидно, за особливу романтичну атмосферу і цілющий клімат - Старий Крим любили і часто тут бували такі відомі історичні постаті, як росіянин Костянтин Паустовський, білорус Максим Богданович та українець Микола Амосов.

Коли говориш про Старий Крим, обов’язково слід згадати 5 міських музеїв, старокримський санаторій, гору Агармиш з її таємничими печерами, цілюще джерело Святого Пантелеймона, навколишні соснові ліси, і звичайно, простих, але гостинних мешканців цього містечка.
XS
SM
MD
LG