Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 16:13

Помер 94-річний Нобелівський лауреат з економіки Мілтон Фрідман. Це йому належать слова: «Я втратив з десяток сантиметрів через те, що маю нести тягар проблем усього світу».


Людмила Ваннек – Сергій Куделя (пряме включення) Прага-Вашингтон, 17 листопада 2006 р. (RadioSvoboda.Ua) - Видатний економіст та мислитель 20 століття, лауреат Нобелівської премії з економіки Мілтон Фрідман помер у четвер у Сан Франциско на 94 році життя.

У своїх роботах Фрідман відстоював ідеї вільного ринку та мінімального втручання держави у життя громадян. Його теоретичні розробки були покладені в основу економічної політики Президента США Рональда Рейгана та прем’єр-міністра Великої Британії Маргарет Тетчер. Фрідман також виступав послідовним противником комуністичної ідеології, яка, на його думку, завжди призводить до встановлення тоталітарної політичної системи.

На прямому зв’язку з Вашингтона кореспондент Радяо Свобода Сергій Куделя.

- Сергію, чому ідеї теоретика економічної науки, яким був Мілтон Фрідман, викликали таке зацікавлення у багатьох державних діячів, зокрема Рейгана та Тетчер?

- Перш за все тому, що абстрактні ідеї Фрідмана мали величезне прикладне значення. Він почав вивчати економіку в часи Великої Депресії і саме тоді в економіці почала домінувати теорія Джона Кейнса, яка надавала державі провідну роль у регулюванні економіки, особливо у кризові періоди. Уся наукова діяльність Мілтона Фрідмана стала запереченням кейнсіанського підходу. Фрідман із великою підозрою ставився до держави, він вважав, що будь-яке державне регулювання економічних процесів є надзвичайно шкідливим. У цьому він був ідеологічним послідовником Джона Адамса та інших ліберальних філософів 19-го століття. Держава, на думку Фрідмана, повинна регулювати лише пропозицію грошей на ринку. Тому його вважають теоретиком так званого монетаристського підходу. Він був першим, хто пояснив, що головна причина інфляції – це збільшення державою грошової маси, тобто друкування грошей. Напевно українці наприкінці 80-х та на початку 90-х років на собі пересвідчилися у справедливості цієї теорії Фрідмана. Цікаво, що у перші два десятиліття наукової діяльності до ідей Фрідмана ставилися дуже скептично. І лише наприкінці 70-х років, коли у США розпочався період економічного занепаду і традиційні способи не допомагали, група консервативних політиків на чолі з Рейганом звернулася до Мілтона Фрідмана. І тоді виникла політика радикального скорочення податків.

- Мілтон Фрідман також отримав репутацію доволі провокативного економіста, який іноді виступав із нестандартними, несподіваними прозиціями...

- Так, Фрідман ненавидів будь-яку бюрократію, яку він вважав неефективною за своєю суттю. І тому виступав, наприклад, проти будь-яких ліцензійних державних органів: проти надання ліцензцій лікарям, водіям, підприємцям тощо. Він також був за легалізацію наркотиків, тому що, на його думку, держава не має права обмежувати особистий вибір кожного громадянина.

- Сергію, Ви, наскільки я знаю, особисто були знайомі з Мілтоном Фрідманом. Які у Вас залишилися враження від нього?

- Попри свій вже доволі похилий вік, Фрідман завжди залишався дуже активним і продуктивним науковцем. І завжди дуже гаряче доводив свою позицію. Цікаво, що більшість його опонентів була вища за нього на зріст (Фрідман був малий на зріст, і жартував, що втратив з десяток сантиметрів через те, що має нести тягар проблем усього світу). Також цікаво, що попри раціональний підхід, він вважав, що його успіх як економіста пов''язаний виключно із випадковістю! Його батьки емігрували до Америки на початку минулого століття. Вони жили серед карпато-русинів, на землях, які тоді належали Австро-Угорщині, а зараз Україні. Отже, Фрідман вважав, що його вроджений потяг до особистої свободи навряд чи допоміг би йому вижити у комуністичних умовах, якби його батьки вирішили таки залишитися там...
XS
SM
MD
LG