Доступність посилання

ТОП новини

Станіслав Аржевітін: “Документальний десятитомника про Колочаву - це моя любов до рідного села”.


Тарас Марусик Київ, 20 листопада 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Нинішній гість ранкової “Свободи” – відомий банкір, засновник банку “Ажіо”, а тепер народний депутат Станіслав Аржевітін. Він – родом із Закарпаття, з того села, де народився Микола Шугай, якого називають останнім опришком Карпат. Саме про рід Шугаїв Станіслав Аржевітін видав першу книжку з документального десятитомника про рідне село “Колочава. Шугаї”.

Станіслав Аржевітін
- Пане Аржавітін! Ви без перебільшення з легендарного села, і цьому посприяв Ваш історичний односельчанин Микола Шугай. Коли вперше Ви почули розповідь про нього чи його ім’я?

- Можна, я скажу трохи ширше, тому що легендарність мого села Колочави Міжгірського району пов’язана не лише з легендою про Шугая. Це село, яке найближчим часом матиме десять музеїв. Я думаю, це буде туристична зона стежками опришків, стежками УПА, стежками вівчарів. Це дивовижний край.

Якщо повернутися до Шугая (його правдиве прізвище Сюгай), то, між іншим, його внук і внучка вчилися разом зі мною за однією шкільною партою. Легенда про те, що він був останнім опришком Карпат, закріпилася за ним і вже невдовзі буде 100 років, як разом з ним живе. Треба віддати належне відомому чеському письменникові Іванові Ольбрахту, який розпочав оцю популяризацію романом “Микола Шугай”. До речі, колочавці поставили йому пам’ятник. Так сталося, що його відправили на заслання: тоді як у Росії відправляли в Сибір, в Чехословаччині – на Закарпаття, тому що воно прирівнювалося до Сибіру. Періодично перебуваючи в селі років п’ять, він порушив цю тему, і роман, який він видав, приніс саме Ольбрахту таку історичну славу. Ну, і звісно, нашому селу.

- До речі, в цьому романі, який мав великий резонанс у Чехословаччині, Іван Ольбрахт написав: “Микола Шугай був із Закарпаття, а там живе Бог”. Ще живе?

- Я з упевненістю можу сказати, що Бог ніколи не покидав Карпат, особливо верховину, тому що там дуже віруючі люди. І свідченням цього буде моя наступна книжка, яку я планую до кінця року здати до друку. Її робоча назва “Колочава. Релігія”. Ті матеріали, які я роздобув, починаючи з 16-17 століть, свідчать саме про те, що Ви сказали.


- Станіслав Аржевітін відомий передовсім як банкір. А після того, що Ви розповіли, виникає запитання: чи Ви випадково не маєте ще й другої освіти, історичної?

- Ні, фахової історичної освіти не маю. Це моя любов до села. Я просто роблю, тому що мені хочеться це зробити. А якщо говорити про фахові речі, то, звісно, я – кандидат економічних наук. Зараз допрацьовую свій докторський проект. Темою докторського дослідження я обрав легалізацію економіки як нової пропозиції і ціни на гроші в Україні. За декілька років маю намір закінчити роботу і захистити докторський ступінь. Але це подобається мені не так, як писати і збирати історію свого села.

- Роман Івана Ольбрахта моментами містичний. Чи Ви, корінний колочавець, відчували містику свого природного середовища? А, може, це було літературне перебільшення письменника?

- Без сумніву, Ольбрахт трошки перебрав у героїзмі Шугая, і свідченням цього перебору є те, що коли він написав цей роман, він мав дуже великі проблеми з чеською жандармерією, тому що він показав їх нікчемами, а Шугая – таким невловимим героєм. Звичайно, ставлення до цієї постаті в нашому селі неоднозначне. Це він у легендах такий перебільшений герой, а в реально житті він був менш героїчним. Коли я проводив дослідження серед 150 осіб похилого віку, і дехто з них жив за його часів (а Шугая вбили в 1921 році односельчани), то воно показало трохи інше.

- У Вас – цікаве прізвище. Принаймні, я гублюся в джерелах його походження.

- Дійсно, якщо говорити про прізвище, воно не закарпатське, і важко сказати, чи воно українське, тому що в Україні Аржевітіних я не зустрічав. Мій батько – з Харківської області. Після війни його спрямували на роботу вчителем в ті краї. Там зустрів мою маму, і таким чином народився я. А от походження самого прізвища я досліджую. Поки що я навіть не можу знайти, як воно і в який спосіб трансформувалося.
XS
SM
MD
LG